Справа № 2-а-1141/2011 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2011 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.
при секретарі - Гевел І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року та закриття провадження у справі, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року та закриття провадження у справі.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що 12 січня 2011 року рухався на своєму власному автомобілі «Форд Транзит»реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. 50 років СРСР зі швидкістю приблизно 30 км на годину. Близько 9 год. 30 хв. після проїзду світлофору (на зелений сигнал) біля будівлі № 85 по пр. 50 років СРСР був зупинений інспектором ДАІ БДПС ВДАІ Курганським В.П., який повідомив про порушення ним п. 8.7.3 ПДР, тобто проїзд на заборонений сигнал світлофору. За фактом вищевказаного порушення ІДПС складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн. Вважає постанову про адміністративне правопорушення винесеною з порушенням норм діючого законодавства. Посилається на те, що інспектором ДАІ, зі слів останнього, зафіксовано правопорушення за допомогою власної відеокамери, однак будь-яких документальних підтверджень, що власна відеокамера працює в автоматичному режимі та має функції фото та відео зйомки відсутні. Факт фіксації правопорушення спеціальним технічним засобом не було відображено в протоколі. Вказує на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням п. 10.2 та п. 10.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС, затвердженої наказом № 111 від 27.03.2009 року, оскільки йому не надано інспектором ДПІ карти маршруту патрулювання працівників ДАІ, не надано доказів законності здійснення інспектором ДПС контролю за додержанням ПДР на місці його зупинки. Посилається на те, що факт вчинення ним правопорушення не доведений відповідачем, відсутні показання спеціальних технічних засобів або свідків. Просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Так, судом встановлено, що згідно оскаржуваної в даній справі постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 8.7.3 ПДР України зелений сигнал світлофору дозволяє рух, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Як вбачається з постанови серії АХ1 № 073027 від 12.01.2011 року про адміністративне правопорушення, 12 січня 2011 року о 9 год. 15 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Форд Транзит», реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. 50 річчя СРСР, б. 85 проїхав на червоний сигнал світлофору, чим порушив п.п. 8.7.3 ПДР України.
За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.
Суд вважає, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена законно та обґрунтовано, а тому залишає її без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наявність події правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ1 № 193995 від 12.01.2011 року, складеного ІДПС БДПС ВДАІ Курганським Володимиром Петровичем, згідно якого, 12 січня 2011 року о 9 год. 25 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Форд Транзит», реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. 50 річчя СРСР, б. 85 проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Постанова, як вбачається з ч. 2 ст. 283 КУпАП України, повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про підтвердження наявності події правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та порушення позивачем п. 8.7.3 ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500,00 грн. відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо руху на зелений сигнал світлофору, фіксування інспектором ДАІ правопорушення за допомогою власної відеокамери та вимагання останнім хабара.
Разом з тим, посилання позивача в позовній заяві про відсутність повноважень у ІДПС БДПС ВДАІ Курганського В.П. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовується діючим законодавством.
Таким чином вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 122, 255, 251, 256, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 січня 2011 року та закриття провадження у справі - відмовити.
Постанова у відповідності до вимог ст. 171-2 КАС України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя -