Справа № 2-а-3/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.
при секретарі - Тунік І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС БДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Тіщенко Віктора Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС БДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Тіщенко Віктора Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2010 року.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що 21 березня 2010 року інспектором ДПС БДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Тіщенко В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 425 грн. В оскарженому протоколі зазначено, що 21 березня 2010 року о 16 год. 30 хв. на 472 км автодороги Київ-Харків-Довжанський позивач, керуючи автомобілем «ВАЗ-21011», реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3 ПДР України. Посилається на те, що складені протокол та постанова не відповідають дійсності, оскільки ніяких правопорушень не скоював. Вказує на те, що дійсно рухався у напрямку м. Харкова та в с. Пісочин перетинав регульоване світлофором перехрестя, зі швидкістю 20 км на годину, на сигнал світлофору, що дозволяє рух. При цьому, послався на те, що попереду нього рухався автопоїзд, який переїжджаючи дорожні вибоїни зменшив швидкість, в результаті чого він також змушений був зменшити швидкість та на який сигнал світлофору він закінчував маневр йому невідомо. Вважає, що аварійної ситуації та перешкод іншим учасникам дорожнього руху не створював. Відповідачем Тіщенко В.М. вищевказані обставини враховані не були, крім того, відповідач не мав права складати протокол та постанову. Посилається на те, що відповідач Тіщенко В.М. порушив його права передбачені ст.ст. 249, 268, 280 КУпАП. Вважає, що протокол та постанова винесені з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення. Просить суд, визнати рішення внесене інспектором ДПС Тіщенко В.М. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП протиправним, скасувати протокол та постанову про адміністративне правопорушення від 21 березня 2010 року.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 7 червня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС БДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Тіщенко Віктора Миколайовича в частині скасування протоколу про адміністративне правопорушення за п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України залишено без розгляду.
Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідачі, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Так, судом встановлено, що згідно оскаржуваної в даній справі постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 8.7.3 ПДР України зелений сигнал світлофору дозволяє рух, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Як вбачається з постанови серії АХ № 149094 від 21.03.2010 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на 472 км автодороги Харків-Київ-Довжанський, керуючи автомобілем «ВАЗ-21011»реєстраційний номер НОМЕР_1 проїхав перехрестя на сигнал світлофору, що забороняє рух.
За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Суд вважає, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена законно та обґрунтовано, а тому залишає її без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наявність події правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ № 153058 від 21.03.2010 року, складеного інспектором ДПС БДПС ДАІ Тіщенко В.М. згідно якого, 21 березня 2010 року о 16 год. 30 хв. позивач ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21011»реєстраційний номер НОМЕР_1 на 472 км автодороги Київ-Харків-Довжанський та проїхав перехрестя на сигнал світлофору, що забороняє рух (червоний), чим порушив п. 8.7.3 ПДР України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Постанова, як вбачається з ч. 2 ст. 283 КУпАП України, повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про підтвердження наявності події правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та порушення позивачем п. 8.7.3 ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. відповідач Тіщенко В.М. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо закінчення маневру та початок руху на зелений сигнал світлофору.
Посилання позивача на не роз’яснення відповідачем його прав передбачених діючим законодавством, спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, де мається відмітка про роз’яснення ОСОБА_1 прав та обов’язків передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Разом з тим, посилання позивача в позовній заяві про відсутність повноважень у відповідача Тіщенко В.М. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження та спростовується діючим законодавством.
Таким чином вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 122, 255, 251, 256, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області, інспектора ДПС БДПС УДАІ ГУМВС України в Харківській області Тіщенко Віктора Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова у відповідності до вимог ст. 171-2 КАС України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя -