Справа № 2-а-6/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.
при секретарі - Денісенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПІ БДПС м. Харкова Гамбарян Вардана Арзуіновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІДПС БДПС м. Харкова Гамбарян Вардана Арзуіновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що 27 травня 2010 року о 14 год. 25 хв. рухався на автомобілі «Шевролет Авео»реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. Гагаріна, де його зупинив відповідач та склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. Вказує на те, що постанова в справі про адміністративне правопорушення суперечить фактичним обставинам справи, в зв’язку з чим є незаконною та такою, що підлягає скасування. Посилається на те, що доїхав до перехрестя пр. Гагаріна і вул. Зернової побачив знак 5.16 та зупинився на світлофорі у середньому ряді. Коли загорілося зелене світло він почав рух, але автомобіль, що стояв попереду не зміг тронутися з міста, тоді він почав його об’їзд зліва, у зв’язку з чим виїхав на ліву смугу та продовжив рух прямо, але був зупинений відповідачем. Просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року.
Присутній у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав адміністративний позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Так, судом встановлено, що згідно оскаржуваної в даній справі постанови, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 8.4 Правил дорожнього руху України, за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 8.4, п. 5.15 (додатку 1) ПДР України дорожні знаки «напрямки руху по смугах»- показує кількість смуг перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них та є інформаційно-вказівними знаками, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Як вбачається з постанови серії АХ № 180753 від 27.05.2010 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шивролет»реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. Гагаріна проїхав перехрестя з вул. Зерновою, не виконавши вимоги дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугах», а саме зі смуги де рух ліворуч проїхав прямо.
За скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Суд вважає, що вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена законно та обґрунтовано, а тому залишає її без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення.
При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Наявність події правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АХ № 224035 від 27.05.2010 року, складеного інспектором ДПС БДПС Гамбарян В.А. згідно якого, 27 травня 2010 року о 14 год. 25 хв. позивач ОСОБА_1 керував автомобілем «Шевролет-Авео»реєстраційний номер НОМЕР_1 по пр. Гагаріна та проїхав перехрестя з вул. Зерновою, не виконавши вимоги дорожнього знаку 5.16 «Рух по смузі», зі смуги де рух ліворуч проїхав прямо, чим порушив п. 8.4 ПДР України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Постанова, як вбачається з ч. 2 ст. 283 КУпАП України, повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди зобов’язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про підтвердження наявності події правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та порушення позивачем п. 8.4 ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що під час складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. відповідач ОСОБА_1 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів в підтвердження його доводів.
Таким чином вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 122, 255, 251, 256, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 18, 70, 71, 160, 161, 162, 167 КАС України, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ІДПІ БДПС м. Харкова Гамбарян Вардана Арзуіновича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27 травня 2010 року - відмовити.
Постанова у відповідності до вимог ст. 171-2 КАС України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя -