Справа № 2-а-2420/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року                                                                          Жовтневий районний суд

                             м. Дніпропетровська

у  складі:   головуючого судді –Шелестова К.О.

                  при секретарі –Шнейдеріс А.С.

за участю: позивача – ОСОБА_1

            представника відповідача –Терещенко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання дій неправомірними та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила сина –ОСОБА_2, у зв’язку з чим отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Незважаючи на те, що чинним законодавством визначений розмір такої допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дитини віком до шести років, фактично її виплата здійснювалася у значно меншому розмірі, що позивач вважає неправомірним. Із заявою про перерахунок та виплату різниці, яка утворилась між отриманими позивачем сумами та гарантованими позивачу державою розмірами, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про перерахування грошових коштів, у відповідь на яку їй було відмовлено, у зв’язку з тим, що позивач отримує допомогу відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач з даною заявою не погодилась, у зв’язку з чим звернулась до суду та просила  визнати неправомірними дії відповідача та стягнути на її користь заборгованість  по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 10 431, 98 грн., а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачу здійснюється виплата відповідно до вимог чинного законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила дитину –сина ОСОБА_2, про що свідчать докази наявні в матеріалах справи (а. с. 17)

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення з 01.09.2007 року. З січня 2008 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується довідкою про отримання допомоги наявною в матеріалах справи ( а. с. 20).

Встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до позивача із заявою про перерахунок та доплату грошової допомоги, у відповідь на яку було відмовлено, у зв’язку з тим, що  їй виплачується грошова допомога відповідно до вимог чинного законодавства ( а. с. 18, 19).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного висновку. Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач, будучи застрахованою особою у розумінні ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, оспорює правомірність визначення відповідачем розміру допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що виплачувалася їй у 2008-2009 рр.

З 01 січня 2008 р. набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, п. 25 розділу ІІ якого були зокрема виключені з Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” положення ст. ст. 40-44, якими був визначений розмір та порядок виплати допомоги на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку, а з назви закону виключене посилання на врегулювання ним правовідносин допомоги у зв’язку з народженням. Одночасно п. 23 розділу ІІ того ж Закону були внесені зміни до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, якими визначений останнім законом порядок виплати згаданої допомоги поширений на осіб, застрахованих у системі державного соціального страхування, а також визначений єдиний для всіх отримувачів розмір такої допомоги, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України було ухвалене рішення у справі № 10-рп/2008, яким визнані неконституційними зокрема положення п. 25 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, у зв’язку з чим була поновлена чинність ст. ст. 40-44 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, в тому числі в частині розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підлягала виплаті на користь застрахованих осіб. Одночасно утворилася законодавча колізія, оскільки положення  п. 23 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” були залишені без змін, а отже відповідно до них на застрахованих осіб одночасно поширювалася чинність ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, якими  питання розміру та порядку виплати спірної допомоги були врегульовані іншим чином.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідачів не можуть бути визнані неправомірними, оскільки були здійснені відповідно до вимог чинного у ньому законодавства. Згідно ст. ст. 9, 13, 50 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  не підлягала виплаті позивачу як застрахованій особі відповідачем Управління  праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради. В той же час виплата допомоги у розмірі, визначеному нормативними актами для цього відповідача, здійснювалася ним у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 46 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік»допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими похованням»призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.22 Постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім»ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року –50%, з 1 січня 2009 року –75% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені обставини та положення законодавчих актів, суд приходить до висновку, що у 2008-2009 р.р. Управління праці та соціального захисту населення Жовтневої  районної у м. Дніпропетровську ради діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, що відповідно свідчить про відсутність підстав у суду для задоволення адміністративного позову щодо зобов'язання донарахувати позивачу суму допомоги у 2008-2009 р.

    Позовні вимоги позивача в частині стягнення з Управління на користь позивача одноразової допомоги при народженні дитини в збільшених розмірах не підлягають задоволенню, оскільки вказану допомогу позивачу було призначено Управління на підставі ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік».

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Закон України «Про державний бюджет України на 2008 рік»та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, бо є основним та головним (окрім Конституції) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.

         За таких обставин, суд вважає, що відповідач, при нарахуванні та виплаті допомоги у 2008-2009 роках, діяв на підставі та у спосіб, що визначені законами України, а відтак правових підстав для задоволення позову за цей період не існує.

З тієї ж підстави не підлягають задоволенню і позовні вимоги, заявлені щодо періоду 2010 р.,  оскільки нормативне регулювання спірних правовідносин у ньому було аналогічним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6-11, 71, 100, 158 –163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання дій неправомірними та стягнення суми –відмовити.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Головуючий - суддя:          К. О. Шелестов