справа № 2-а-1595/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2011 року                                                                                

     Зборівський районний суд Тернопільської області в складі

судді - Кучера І.Б..

при секретарі –Піган С.Р.

               за участю  позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом  ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Підволочиського району  про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС ВДАІ Підволочиського району  про оскарження постанови відповідача ВО1 № 000733 від 08 грудня 2010 року про накладення адміністративного стягнення.

          В судовому засіданні  позивач позовні вимоги підтримав просить скасувати зазначену вище постанову, пояснив, що адміністративне стягнення накладено на нього неправомірно, так як він адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки він здійснював вигризку продовольчих товарів у магазин тому зупинка була вимушеною, умислу на порушення ПДР України не було.

Відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, будь –яких заперечень чи клопотань не надав. Суд, враховуючи згоду позивача та в силу ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що справу необхідно розглянути без участі відповідача на підставі наявних матеріалів та доказів.

          Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:

08 грудня 2010 року, інспектором  ДПС ВДАІ Підволочиського району   Леськів Ігорем Михайловичем прийнято постанову ВО1 № 000733 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 300 гривень. У постанові вказано, що 08 грудня 2010 року в смт. Підволочиськ по вул.. Д. Галицького ОСОБА_1 керуючи автомобілем “СЕАТ” державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 15.9 “е” ПДР України.

          Оцінивши наявні докази суд приходить до наступних висновків:

відповідно до вимог ч.2, ч.4, ч.6 ст.71 Кодексу  адміністративного судочинства України (КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Будь –яких доказів в заперечення позову відповідач не надав, хоча був зобов’язаний їх надати.

Згідно ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, давати  пояснення, подавати докази,  заявляти  клопотання. В силу ст.ст.245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В порушення зазначених вище вимог закону, відповідач при розгляді адміністративної справи не надав оцінки та належно не перевірив заперечення позивача.

          Дані заперечення у оскаржуваній постанові відповідача не спростовані та не згадані взагалі, тобто постанова не мотивована.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина позивача недоведена, оскаржувана постанова не мотивована і не правомірна, склад правопорушення відсутній і адміністративну справу слід закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Враховуючи вказане вище позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,11,71,86, ст.ст.160-163 Кодексу  адміністративного судочинства України, ст.ст. 122, 245, 247, 268, 280, 292-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  суд,-          

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ Під волочиського району  Леськів І.М. ВО1 № 000733 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 300 гривень, як неправомірну.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя підпис                                                               Копія вірно

Голова Зборівського

районного суду                                                           І.Б.Кучер