Справа № 2-5679/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 березня 2011 р.                                                            Жовтневий районний суд

                                                                                   м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого                     –судді Мазниці А.А.

Секретаря                     –Ткаченко В.І.

За участю:

Представника позивача           –ОСОБА_1

Представника відповідача          –Лавриненко І.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до КП «Дніпропетровське МБТІ»та Дніпропетровської міської ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у жовтні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом до КП «Дніпропетровське МБТІ». В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що в його володінні та користування перебуває гараж літ. Е по АДРЕСА_1, набутий за договором купівлі-продажу від 25.11.1974 р., укладеним у простій письмовій формі на підставі рішення виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 20.11.1974 р. № 1417. На протязі всього часу після набуття зазначеного гаражу позивач добросовісно вважав, що володіє ним правомірно та з достатньої підстави, втім у подальшому у реєстрації права власності йому було відмовлено КП «Дніпропетровське МБТІ»з посиланням на те, що договір купівлі-продажу підлягав нотаріальному посвідченню. З урахуванням викладеного позивач просив суд визнати за ним права власності на спірний гараж літ. Е по АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, на його задоволенні наполягала.

Відповідачем КП «Дніпропетровське МБТІ»надана заява про розгляд справи за відсутності представника з посиланням на те, що цей суб’єкт є неналежним відповідачем у справі (а.с. 36).

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради проти позову заперечувала, посилаючись на те, що між цим суб’єктом та позивачем спір відсутній, права позивача її довірителем не порушувалися.

Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Жовтневої районної ради депутатів трудящих від 20.11.1974 р. № 1417 громадянину ОСОБА_5 був наданий дозвіл на продаж належного йому гаражу у дворі АДРЕСА_1 позивачеві ОСОБА_3 (а.с. 16).

25.11.1974 р. такий договір між зазначеними особами був укладений у простій письмовій формі (а.с. 15) і з цього часу позивач відкрито та добросовісно володіє та користується спірним гаражем, а у 2009 р. отримав земельну ділянку під ним у користування на умовах оренди (а.с. 20-30).

01.04.2005 р. позивач звернувся до КП «Дніпропетровське МБТІ»з заявою про реєстрацію за ним права власності на спірний гараж та отримав відмову з посиланням на те, що наданий ним договір купівлі-продажу від 25.11.1974 р. був укладений без дотримання належної нотаріальної форми, а отже не є підставою для набуття права власності (а.с. 31).

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного. Так, згідно ст. 47 ЦК України в редакції Закону 1963 р., чинній на час укладання договору купівлі-продажу від 25.11.1974 р., нотаріальне посвідчення угод було обов’язковим лише у випадках, встановлених законом. Для договорів купівлі-продажу обов’язковість такої форми була встановлена ст. 227 ЦК України лише у випадках укладання їх щодо жилих будинків. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що договір купівлі-продажу від 25.11.1974 р. був укладений у формі, що відповідала вимогам існуючого на той час законодавства, а отже він тягне передбачені ним юридичні наслідки, зокрема перехід до позивача як покупця права власності на майно,  що було його предметом, на підставі ст. 224 ЦК України. З урахуванням викладеного суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 224 ЦК України в редакції Закону 1963 р., ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, -      

В И Р І Ш И В :

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на гараж літ. Е площею 20,3 кв.м. по АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя                                                                                                   А.А. Мазниця