Справа № 4-с-5/07р
У Х В А Л А
І м ' я м У к р а ї н и
16 січня 2008 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі :
головуючого судді Чугуєвської Т.П.
при секретарі Ткаченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому в м. Ічня справу за скаргою
ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Жовтан І.В. під час виконання судового рішення
В С ТА Н О В И В :
Скаржник в скарзі вказує, що 3 грудня 2007 року він одержав з відділу Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції постанову про накладення арешту на будинок в с. Тростянець Ічнянського району Чернігівської області АДРЕСА_1, який йому не належить в зв'язку з тим, що в нього виникла заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей. Просить визнати дії державного виконавця неправомірними.
Скаржник в суді скаргу підтримав та пояснив, що за рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області він сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей. Після внесення в законодавство змін про стягнення аліментів в розмірі не менше 30% прожиткового мінімуму, у нього утворилась з 15 листопада 2005 року заборгованість по аліментам, про яку його не повідомили. Станом на 1.01. 2008 року сума заборгованості становить 5183грн. 26 коп.. в зв'язку з чим державний виконавець Жовтан І.В. 29.11. 2007 року винесла постанову про накладення арешту на будинок в с. Тростянець Ічнянського району Чернігівської області АДРЕСА_1, який належить йому. Сума стягнення була збільшена без рішення суду. Вважає дії державного виконавця не правомірними та просить суд визнати їх такими.
Державний виконавець Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Жовтан І.В. скаргу не визнала та пояснила, що на виконанні в ДВС Ічнянського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист, виданий 23 серпня 2002 року Ічнянським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку. З 15 листопада 2005 року було внесено зміни в законодавство, про те, що сума стягнення не може бути менше 30% прожиткового мінімуму, у ВАТ «Племзавод «Тростянець», де працював боржник йому почали нараховувати заборгованість, т.я. зарплата в нього була мала, а більше 50% в рахунок стягнення по аліментам відраховувати не можна. 9 червня 2007 року виконавчий лист було повернуто в ДВС, т.я. боржник з роботи звільнився, тому 29 листопада 2007 року було накладено арешт на його будинок, т.я. інших доходів в нього немає. Що стосується рішення суду, то зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Просить в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Як було встановлено в судовому засіданні згідно рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області скаржник повинен виплачувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, а після внесення змін до законодавства не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Оскільки розмір його зарплати був не великий, а стягувати більше 50% нарахувань із зарплати не можна, утворилась заборгованість станом на 1.01.2008 року 5183грн. 26 коп.
Згідно абзацу четвертого пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений в частині другій ст. 182 СК України. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
Тому суд не може погодитись з думкою скаржника про те, що відсутнє рішення суду стосовно змін внесених до ч.2 ст. 182 СК України.
9 червня 2007року боржник звільнився з роботи, тому державний виконавець діяв відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», де вказано, що у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом 3-х місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів стягнення звертається на майно боржника.
Тому державний виконавець правомірно наклав арешт на його домоволодіння (а.с.5), яке належить йому на підставі договору купівлі-продажу (а.с.11).
Згідно Закону України «Про виконавче провадження» домоволодіння не входить до переліку майна, на яке не можна звертати стягнення».
Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 287 ЦПК України
У Х В А Л И В:
ОСОБА_1 в скарзі на дії державного виконавця Державної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції Жовтан І.В. під час виконання судового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області протягом 5 днів шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та протягом 10 днів після цього шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Т.П.Чугуєвська