Справа № 2-а-203/11

      ПОСТАНОВА                                                 

                                                                                   І м е н е м   У к р а ї н и   

14 квітня 2011 року  Суддя    П»ятихатського  районного  суду Дніпропетровської області   Борцова А.А., розглянувши у скороченому  провадженні  справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання  дій неправомірними  та зобов»язання вчинити певні дії, -      

                                           В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 24.03.2011р. звернулася до суду з позовом  до Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними  та зобов»язання вчинити певні дії, вказуючи, що має статус дитини війни, і відповідно, має право на отримання надбавки до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак вказану надбавку не отримувала. Просить  визнати  дії  відповідача щодо відмови у виплаті їй, як дитині війни, сум щомісячної державної соціальної допомоги  згідно з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни неправомірними та зобов»язати його здійснити  перерахунок та виплатити недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу  до пенсії як дитині війни за  період з 24.09.2010р. по теперішній час.

Відповідач  позов не визнав, направили письмові заперечення , згідно з якими   пояснили, що   виплата підвищення до пенсії як «дитині війни» проводиться у розмірах, визначених п.8 Постанови КМУ  від 28.05.2008 р.  Підстав для виплати  позивачу  підвищення до пенсії , як « дитині війни» у зазначеному ним розмірі немає,  фінансове забезпечення  державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України , а не з бюджету Пенсійного фонду України. Також, ,  відповідно до  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму  для осіб, які втратили працездатність і застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень  до пенсій, мінімальних пенсій відповідно  до інших законів вказаним законом не передбачено.  У задоволенні позову просять відмовити.

 Вивчивши письмові заперечення відповідача,  дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає  задоволенню по наступним підставам.

Так,  факт наявності  у позивачки  статусу «дитини війни», передбаченого  ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, підтверджується копією  її  паспорту та копією пенсійного посвідчення   ( а.с.4,9), що відповідно надає їй право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом, що  відповідачем не заперечується.

Факт знаходження позивачки на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в П»ятихатському районі та  часткової виплати   вказаної допомоги за період  з жовтня 2010р. по березень 2011 р. підтверджується  довідкою про суми призначеної та виплаченої пенсії  № 507  від 10.03.2011 р. (а.с.8).

Згідно з  ст.. 6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 січня 2006 року.

Разом з тим , дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак,  Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6  вказаного Закону № 2195-ІV, і таким чином   відновлено її дію. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

В послідуючому  п.п.2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.        Зміни, внесені п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до ст.. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, управління Пенсійного фонду України повинно було діяти у відповідності до вищевказаних вимог закону   і при нарахуванні позивачці підвищення до пенсії за період   2010 - 2011 р.р., оскільки зміни до  ст.. 6  Закону України „Про соціальний захист дітей війни" будь- якими  нормативними актами  за  період 2009-2011 р.р.   не вносилися.   

Крім того, відповідно до  чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, тому розмір підвищення до пенсії , право на отримання якого має позивач  відповідно до вимог ст.. 6  Закону України  № 2195-IV від 18.11.2004 р., слід обраховувати виходячи з правил , передбачених зазначеною нормою, а  заперечення  відповідача в цій частині суд до уваги не приймає.

Також, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, судом встановлено, що позивачка  має статус «дитини війни»,  перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в П»ятихатському   районі Дніпропетровської області, яким їй за період  з 24.09.2010р.  підвищення до пенсії як «дитині війни»виплачувалося у меншому розмірі, ніж встановлено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому    дії відповідача щодо невиконання   вимог вказаного закону   є неправомірними, позовні вимоги  підлягають   задоволенню , а  відповідача  слід  зобов»язати здійснити перерахунок та  виплатити позивачці   пенсію   за  період з 24.09.2010 р. по день винесення рішення суду- 14.04.2011 р.  з підвищенням її розміру  згідно ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»  на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», однак  з урахуванням проведених виплат соціальної допомоги за цей період.

 Оскільки  обов’язок по нарахуванню та виплаті  пенсій  покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду за місцем проживання пенсіонерів, то обов»язок по   перерахунку   та виплаті  позивачці підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»слід покласти  саме на відповідача.

На підставі ст.  152 Конституції України, ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 - IV від 18 листопада 2004 року, Рішення Конституційного Суду України № 6 –рп від 09 липня 2007 року, Рішення Конституційного Суду України № 10 –рп від 22 травня 2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та керуючись ст. ст. 6, 158, 160,161,162, 183-2  КАС України, суддя,-

                                           П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області про    визнання  дій неправомірними  та зобов»язання вчинити певні дії –задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в П»ятихатському районі Дніпропетровської області по невиконанню  з 24.09.2010 р. по 14.04.2011 р. вимог ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що   призвело до порушення прав ОСОБА_2  за вказаний період.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України  в П»ятихатському районі Дніпропетровської області  здійснити перерахунок та  виплатити  ОСОБА_2  пенсію  за період з 24.09. 2010 р. по 14.04.2011 р.з підвищенням її розміру  згідно ст.. 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни» на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру , встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням проведених виплат за цей період.

На постанову  протягом 10 днів з дня отримання її копії сторонами може бути подана  апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через П»ятихатський районний суд.

              Суддя :                                  А.А.Борцова