Справа № 2-а/0606/128/2011
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2011 року смт. Володарськ-Волинський
Володарсько –Волинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Мельника М.Л.
при секретарі Ігнатенко О.М.
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області
про
визнання причин пропущення строку для звернення до суду поважними, поновлення пропущеного строку,
визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати
і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по дату
розгляду справи та виплачувати її в подальшому,
ВСТАНОВИВ:
28.03.2011 року позивачка звернулась в суд з даним позовом, вказуючи, що вона 1937 року народження і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни і згідно до ст. 6 зазначеного Закону їй повинно виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Визначена законом 30% надбавка до пенсії їй протиправно не виплачувалась і 18.03.2011 року вона в порядку досудового врегулювання спору звернулась до управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області з проханням нарахувати і виплатити грошові кошти починаючи з 01.01.2006 року, на що отримала лист з відмовою. Вважає відмову управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області в проведенні нарахування й виплати 30% надбавки до пенсії з 01.01.2006 року у повному обсязі незаконною та такою, що порушує її право, яке визначено ст. 6 Закону та гарантоване ч. 2 ст. 3,8,22,46,92 Конституції України. На думку позивачки вона не пропустила встановлений законом шестимісячний строк позовної давності, так як відповідно до ч.2 ст. 46 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсії, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Обґрунтування заявлених вимог позивачка виклала в адміністративному позові.
Позивачка просить суд визнати причини пропущення строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений за поважних причин строк для звернення до суду за захистом її права на 30 % надбавку до пенсії з 01.01.2006 року; визнати діяння управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області щодо нарахування і виплати несплаченої їй державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пенсії) з 01.01.2006 року по теперішній час протиправними; зобов’язати управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області протягом п’яти днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати та виплатити у повному обсязі їй як дитині війни недоплачену державну соціальну 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 01.01.2006 року по день розгляду справи, а також нарахувати та виплачувати зазначену надбавку до пенсії як дитині війни у повному розмірі в подальшому та стягнути з відповідача сплачену суму судових витрат.
В судове засідання позивачка не прибула, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач у своєму клопотанні просить справу розглянути у відсутності його представника та у запереченні просить відмовити у задоволенні позову у зв’язку з безпідставністю позовних вимог та пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус дитини війни, є громадянином України і на момент закінчення другої світової війни їй не виповнилося 18 років.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду в Володарсько-Волинському районі та отримує пенсію за віком.
У відповідності до ч.І ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,
безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які мають відповідний статус.
Пунктом 12 ст.71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними.
Рішення Конституційного Суду має преюдикційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними справ у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії законів, що визнані неконституційними.
У відповідності до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині обмеження розміру надбавки до пенсії дітям війни визнано неконституційними.
Враховуючи пріоритетність Законів над підзаконними актами, а також керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати Закон України «Про соціальний захист дітей війни», а саме ст.6 в редакції чинній до 09.07.2007 року, згідно якої дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", в частині обмеження розміру надбавки до пенсії дітям війни, визнані неконституційними з 22.05.2008 року, і саме з цієї дати вказаний закон втратив чинність.
Оскільки Верховною Радою України в 2009 - 2011 роках не приймались закони, якими зупинялась або іншим чином обмежувалась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», законодавчі перешкоди для нарахування позивачу у період 2006-2011 року щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, обчисленої в порядку, передбаченому абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні.
Наявність такої норми і відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В той же час, у задоволенні вимог позивача в частині забезпечення виплат за період з 01.01.2006 року по 27.09.2010 року необхідно відмовити, так як у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Виплата пенсій позивачці проводились щомісячно, а тому їй було відомо про суми отриманих пенсій. Позивачка звернулася до суду з позовом 28.03.2011 року і не надала суду доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду в частині заявлених нею вимог. Посилання позивачки на ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»як обставину, що дає право на перерахунок та виплату їй щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 27.09.2010 року є безпідставним, так як вказана соціальна допомога позивачці не призначалась та не нараховувалась, а тому задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_1. по виплаті щомісячної соціальної допомоги протягом шести місяців з часу подачі позову до суду. Позивачка звернулась до суду 28.03.2011 року і задоволенню підлягають вимоги за період з 28.09.2010 року по день прийняття рішення по справі судом.
Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача призначити їй щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни в подальшому при нарахуванні пенсії задоволенню не підлягають, так як право позивачки ще не порушено щодо нарахування та виплати надбавки до пенсії в майбутньому.
Відповідно до ст. 94 КАС судові витрати понесені відповідачем компенсуються за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов частково задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області щодо не нарахування, невиплати ОСОБА_1 соціальної надбавки до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 28.09.2010 року по 28.03.2011 року.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої у вказаний період та забезпечити їй виплату за період 28.09.2010 року по 11.04.2011 року за виключенням підвищення до пенсії, яка раніше нараховувалось та виплачувалось.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 мито в сумі 3 (три) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володарсько-Волинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: /підпис/
Копія вірна. Суддя: М.Л.Мельник