Справа № 2-а-154/2007 року. 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 грудня 2007 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі :                                     

                                      головуючого судді - І.І.Тулик

                                      при секретарі - А.В.Павлюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рахів справу за позовом

ОСОБА_1

до

територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області

про

скасування рішення посадової особи

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області про скасування рішення посадової особи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що 19.09.2007 року в м. Рахів Закарпатської області державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області п. Бабинець І.П. та Голиш І.М. складено за № 045898 акт перевірки дотримання ним, як водієм автомобіля “Форд - транзит” держ. Номер НОМЕР_1, вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та, як зазначається у даному акті, виявлено відсутність у позивача ліцензійної картки на надання послуг по перевезенню пасажирів.

Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області п. Ревта Ю.С. 30.10.2007 року на підставі цього акту винесено постанову № 038520 про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій, за яким його, ОСОБА_1, піддано штрафу у розмірі 1700 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без наявності ліцензійної картки.

Вважає дані рішення посадових осіб незаконними, необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню з наступних причин: 19.09.2007 р. у салоні автомобіля “Форд-транзит” держ. номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві приватної власності, пасажирів не було, він привіз у м.Рахів, а отже мова про оплатне договірне перевезення їх в автомобілі, обладнаному як таксі, йти не може. Це, по-перше. Сам акт за № 045898, складений посадовою особою відповідача 19.09.2007 року, за своєю правовою суттю є незаконним, оскільки суперечить п. 23 “Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 143 від 29 січня 2003 року, за якою такі акти посадовими особами, що провели перевірку складаються лише у разі виявлення в ході перевірки автотранспортного засобу порушень законодавства про транспорт, відповідальність за які не передбачена Законом України “Про автомобільний транспорт” або кодексом України про адміністративні правопорушення. Як доказ наведеного позивачем, являється диспозиція ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою передбачено порушення правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, а отже забороняла відповідачу складати такий акт. Крім того, в акті відсутні реквізити свідоцтва про державну реєстрацію, хоча за матеріалами справи, на нього, ОСОБА_1 накладено фінансові санкції, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Постановою посадової особи, яка є предметом оспорювання, до позивача застосовано штрафні санкції, як до суб'єкта підприємницької діяльності, хоча документи, які б свідчили про його правовий статус, як суб'єкта підприємницької діяльності, відповідачем при проведенні перевірки та складанні актів (протоколів) не вимагалось та не вилучалось.

Відповідно  до ст. 40 Закону України “Про автомобільний транспорт” пасажирським перевізником є суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажира автомобільним транспортним засобом загального користування, що використовується ним на законних підставах

При проведенні перевірки та складанні акту, позивачем неодноразово наголошувалося посадовцям відповідача про те, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 не являється, не мав обладнаний автомобіль, як таксі та не перевозить пасажирів за оплатними договорами.

З огляду на наведене вище, та якщо би посадові особи і встановили факт перевезення позивачем пасажирів на платній основі то він, ОСОБА_1, повинен би нести відповідальність передбачену ст. 164 КУпАП, як за порушення порядку зайняття підприємницькою або господарською діяльністю.

Отже, ОСОБА_1, на підставі вище наведеного просить в позові задовольнити та скасувати постанову начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області № 038520 від 30 жовтня 2007 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій, як таку, що не відповідає чинному законодавству. 

  Представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області в судове засідання вдруге не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що в позові слід задовольнити з наступних підстав.

Даний позов підтверджується матеріалами справи, а саме : копією акту № 045898 від 19.09.2007 року, копією постанови № 038520 від 30.10.2007 року, довідкою ДПІ у Рахівському районі, копією реєстраційного посвідчення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 105 КАСУ при вирішенні справи суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Оскільки матеріалами справи ОСОБА_1 довів суду, що до нього безпідставно,  застосовано штрафні санкції, як до суб'єкта підприємницької діяльності, про що свідчить довідка ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області, видана  фізичній особі - громадянину ОСОБА_1, мешканцю АДРЕСА_1, в тому що на податковому обліку в ДПІ у Рахівському районі не перебуває. Згідно отриманих відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів від 16.11.2007 року (вх. Номер 2167) доходів за 2006 рік та І-ІІ кв. 2007 року не отримував, тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 17, 159, 160, 162, 186 КАС України,-

П О С Т А Н О В И В :

В позові ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Закарпатській області № 038520 від 30 жовтня 2007 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій, як таку, що не відповідає чинному законодавству.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: І.І.Тулик

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду :                                           І.І.Тулик