Справа № 22-39/2008 р                    головуючий у 1 інстанції - Кухарець В.М.

                                                                                           доповідач - Григоренко М.П.

                                                       РІШЕННЯ

                                       І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

       17 січня 2008 року                                                                       м. Рівне                                                                                

      Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :

                      головуючого судді -  Буцяка З.І.,

                      суддів : Григоренка М.П., Мельника Ю.М.,

при секретареві Колесовій Л.В., за участю  представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -  адвоката ОСОБА_5 на рішення Рівненського міського суду від 12 вересня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

                                                      ВСТАНОВИЛА  :

     Рішенням Рівненського міського суду від 12 вересня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено повністю.

     Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь позивача 4006 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 1203 грн.

     Вважаючи рішення незаконним, представник відповідачів в апеляційній скарзі вказує, що акт комісії ЖКП «Промислове» від 16.10.2006 року не може бути допустимим доказом вини відповідачів, оскільки він складений лише на третій день після затоплення, жоден з відповідачів до участі у складенні акту залучений не був, на акті відсутні підписи сусідів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, крім того, вищевказаний акт складений із порушенням вимог чинного законодавства, зокрема всупереч абз.2 пункту 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій» та додатку №4 до даних правил, який встановлює форму складання даного акту.

             Крім того, відповідно до висновку № 055-Б/06 будівельно-технічного дослідження, яким встановлений розмір шкоди завданої затопленням, прямі витрати по кошторису становлять 1977 гривень із яких вартість матеріалів - 376 грн., а заробітна плата - 1594 гривень, а всі інші витрати є загально виробничими витратами,

           Також, суд не врахував, що причиною затоплення квартири позивача були не винні дії (бездіяльність) відповідачів, а прорив водопровідного шланга в квартирі відповідачів, який стався  не з їх вини, а з вини заводу-виробника або водопостачаючого підприємства, яке перевищило тиск води у водопровідній мережі, в зв'язку з чим просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 12 вересня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

            Відповідачі та їх представник, будучи належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не прибули і про причини неявки суд не повідомили.

            Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд заподіяної приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

            Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1167 ЦК України, передбачено, що моральна  шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно частини 4 статті 1193 того ж Кодексу, суд може зменшити  розмір  відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища,  крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Суд першої інстанції, повністю задовольняючи позовні вимоги позивача ОСОБА_6, виходив з того, що в ході судового розгляду справи позивач належним чином довів факт заподіяння йому матеріальної і моральної шкоди  з вини відповідачів, з даним висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду, але при цьому, з урахуванням обставин справи та відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України, вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з 3000 грн. до 500 грн., в зв'язку із чим, на підставі пункту 3 частини 1 статті 309 ЦПК України, оскаржуване рішення в цій частині підлягає зміні, із залишенням решти рішення без зміни, як ухваленого із додержанням норм матеріального і процесуального права.

              На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

              Апеляційну  скаргу представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -  адвоката ОСОБА_5  задовольнити частково.

              Рішення Рівненського міського суду від 12 вересня 2007 року, в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди, змінити, зменшивши суму відшкодування  з 3000 грн. до 500 грн., а в решті рішення залишити без змін.

           Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення.

            Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити рішення апеляційного суду  і рішення суду першої інстанції  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

        Головуючий :                                     

        Судді :