Справа №1-61/2007року

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

1 червня 2007 року

Кременецький районний суд Тернопільської області

В складі головуючого судді  Білосевич Г.С.

При секретарі     Шкодюк І.С

За участю прокурора     Шуманського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременці кримінальну справу про обвинуваченння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою,не працюючого, не судимого,

ч.1ст.122ККУкраїни,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 30 жовтня 2006 р. приблизно о 22-й годині, вирішив з»ясувати особисті стосунки з сусідами ОСОБА_2, які в цей час знаходились на своєму подвір»ї житлового будинку АДРЕСА_3. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_1 виник умисел направлений на заподіяння фізичного болю та тілесних ушкоджень ОСОБА_2. З цією метою ОСОБА_1 взяв в руки металеву трубу і замахнувся на ОСОБА_2, однак останій в той момент відхилився і ОСОБА_1 наніс удар металевою трубою по правій руці ОСОБА_3, яка є особою похилого віку. В результаті умисних дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я, більш як 21 день.

Підсудний ОСОБА_1 протягом усього досудового слідства визнавав свою вину у інкримінованому злочині частково, однак, будучи допитаний в судовому засіданні, вину свою не визнав, а пізніше визнав частково і пояснив, що він був вражений поведінкою ОСОБА_4 і ОСОБА_2, які в його будинку ображали його дружину, а тому він вивів їх з будинку. Пізніше між ним та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які знаходились на своєму подвір»ї виник конфлікт, який відразу закіничився. Спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_3. він не хотів. У скоєному розкаюється.

Винність підсудного ОСОБА_1 в умисному спричинені середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_3 підтверджується зібраними по справі доказами.

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що ОСОБА_3 причинено середньої тяжкості тілесні ушкодження у термін та за повідомлених обставин 30.10.2006 року , тупим предметом .

Потерпіла суду пояснила, що вона побачила, що підсудний та ОСОБА_2, ОСОБА_4 на подвір»ї підсудного сваряться, а тому вийшла на двір зі свого будинку, її чоловік ОСОБА_2 стояв на їх подвір»ї, а підсудний на своєму. По межі їх земельних ділянок поставлена металева сітка. Підсудний взяв металеву трубу і замахнувся нею на ОСОБА_2 та на неї, при цьому викрикував нецензурну лайку, ї коли вона прикрилась рукою від удару, то підсудний металевою трубою ударив її по руці, переломивши їй руку. Вона закричала і пішла з чоловіком додому, а підсудний кинув їм у слід вказану трубу. Після цього вони викликали працівників міліції. Просить стягнути 1000 грн. моральної (немайнової) шкоди, яка спричинена злочином і полягає  у  завданні  моральних  страждань,  фізичної  болі;   порушені  нормальних

2

життєвих зв»язків; погіршенні стану здоров»я, стосунків із членами сім»ї.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили пояснення потерпілої і окрім того пояснили, що між сім»єю ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникають постійні конфлікти, оскільки ОСОБА_1 недавно придбав вказаний будинок і заборонив усім сусідам проходити через його подвір»я. Коли він перебуває у нетверезому стані, то влаштовує бійки та скандали.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 постійно змінював свої покази і не зміг переконливо пояснити причини відмови від вищевказаних показів. Разом з тим ОСОБА_1 заперечував щодо здійснення на нього морального або фізичного тиску та щодо штучно створених доказів в ході досудового слідства.

Суд критично відноситься до показів ОСОБА_1 про його відсутність на подвір»ї, коли потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження, а саме нанесений удар та переломано руку, і вважає їх такими ,що дані з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

При проведенні усіх слідчих дії під час досудового слідства ОСОБА_1 роз»яснювалось право на захист і ОСОБА_1 визнавав свою вину частково, відмовився від очної ставки і не робив заяв про свою обмову чи його обмову свідками.

Аналізуючи вищенаведені докази, а також обставини при яких були вчиненні злочинні дії, версія підсудного про нанесення потерпілій удару по руці її сином є явно надуманою.

Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що покази потерпілої на досудовому слідстві про обставини вчинення злочинних дій узгоджуються з іншими розглянутими в судовому засіданні доказами, а тому є достовірними, а покази підсудного, які він неодноразово змінював протягом усього досудового слідства, не пояснюючи причину такої зміни та відмова від них безпідставна, зроблена з метою уникнути відповідальності.

Всі обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав настання їх суспільно небезпечних наслідків. Коли підсудний перебував на подвір»ї свого господарства та сперечаючись із сусідами ОСОБА_2, взяв в руки металеву трубу, підійшов до господарства потерпілої, та замахнувся вказаною трубою на ОСОБА_2, поряд з яким стояла ОСОБА_3 -особа похилого віку, він, наносячи удар по руці ОСОБА_3, спричинив потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження і тим самим допустив можливість настання таких наслідків. А саме свідоме допущення наслідків виявилось у його байдужому ставленні до спричинення тілесних ушкоджень.

Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України кваліфіковані вірно: вчинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

При призначенні міри покарання ОСОБА_1 суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, ту обставину, що злочинні дії вчиненні відносно особи похилого віку, спричиненні збитки не відшкодовано, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді обмеження волі.

При призначенні покарання суд враховує також те, що на утриманні підсудного шестеро неповнолітніх дітей, хвора , непрацююча дружина, ОСОБА_1 розкаявся у скоєному, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому слід застосувати ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк.

Цивільний позов заявлений  потерпілою ОСОБА_3 слід задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 800 грн. моральної (немайнової), яка полягає у порушенні нормальних життєвих зв»язків, сну, стосунків із рідними, спричиненні душевних страждань, фізичної болі, та ін.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 322, 323, 324, КПК України, суд,-

3 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_1, встановивши йому однорічний іспитовий строк.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 800 грн. моральної (немайнової) шкоди.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

На вирок може бути подано апеляцію до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту оголошення вироку , а засудженим - з часу вручення йому копії вироку, через Кременецький районний суд.