ПОСТАНОВА

                                                                       Іменем України

2а-397/11

15.04.2011 року

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, Сорока Д.В., в порядку скороченого  провадження розглянув справу за адміністративним позовом   ОСОБА_2 до  управління Пенсійного Фонду України в  Козятинському районі Вінницької області про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати щомісячної надбавки до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з зобов’язанням здійснити нарахування та виплату зазначеної надбавки до пенсі ,-

В С Т А Н О В И В :

          18.03.2011 року позивачка звернулася в суд з позовом до  управління Пенсійного фонду України в   Козятинському районі Вінницької області  про визнання неправомірними дії відповідача, з зобов’язанням відповідача здійснити нарахування  та виплату належних сум щорічної надбавки до пенсії  як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2010 року і в подальшому, до внесення змін законодавцем.

Свої вимоги позивачка  мотивувала тим, що відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни, оскільки на 02.09.1945 року їй не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст.6 цього Закону з 1 січня 2006 року щомісячно їй повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Однак вищевказана соціальна допомога органами Пенсійного фонду України їй не нараховувалась та не сплачувалась.

Невиплата їй соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є протиправною та такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст. 6 "Про соціальний захист дітей війни", становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно п. 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 24.10.2007 року за № 1261, завданням Пенсійного фонду є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. При цьому згідно п. 2 зазначеного Положення. Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства та здійснює контроль за їх реалізацією.

Тому відповідачем по справі має бути саме орган Пенсійного Фонду України у Козятинському районі Вінницької області .

Позивачка просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області  по невиконанню приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнати її право на отримання невиплаченої соціальної допомоги, встановленої ст. Закону України  "Про соціальний захист дітей  війни"  в  розмірі 30% відсотків  прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу з 01 січня 2006 року по  час звернення до суду , з зобов’язанням  управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі Вінницької області  нарахувати та виплатив соціальну допомогу за вказаний період часу і в подальшому , до внесення змін законодавцем.

          Представник відповідача  надав суду заперечення, в якому зазначив, що управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі діє в межах чинного законодавства України та з позовними вимогами пенсіонера не погоджується з наступних підстав:

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.04 за №2195- ІV (далі - Закон 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищенням у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, (дію ст.6 Закону 2195 було зупинено на 2007 рік згідно із пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»).

Рішенням Конституційного суду України від  09.07.07 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) норми ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Таким чином, норми ст.6 Закону 2195 є діючими з 9 липня 2007 року.

Разом з тим, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних норм Закону 2195, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати зазначений розмір.

У відповідності до ст. 7 Закону 2195, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Управління Пенсійного фонду України Козятинського району  Вінницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно з п. 10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 6 Конституції України органи виконавчої влади
здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і
відповідно до законів України.

Законом 2195 передбачено фінансування виплат із коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі  не має законних підстав для проведення виплат, передбачених ст.6 Закону 2195.

Крім того, поняття мінімального розміру пенсії визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме : мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, частиною третьою загаченої статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти в межах повноважень і способом, передбаченим законодавством України.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову позивачці.                 

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалою  Козятинського міськрайонного суду від 30.03.2011 року позивачці було відмовлено в поновленні строку для звернення до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Козятинському районі про визнання бездіяльності неправомірною та визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з зобов’язанням відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 року  по 17 вересня 2010 року  включно.

Судом  встановлено, що позивачка по справі має статус “Дітей війни” та відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за № 2195-ІV ( далі Закон 2195) має право на отримання надбавки у вигляді 30%  мінімальної пенсії за віком у  вигляді надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Отже, відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем пенсія виплачується із збільшенням тільки на 10%.

При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

В статті 7 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється тільки за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п. п. 7 п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Оскільки, відповідач порушив норми права, що регулюють спірні відносини,  суд вважає за необхідне визнати неправомірними  дії відповідача щодо відмови  позивачці у здійсненні нарахування та виплати соціальної допомоги у період з   18 вересня 2010 року  по   час звернення до суду , тобто по 17 березня 2011  року включно , як дитині війни та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу позивачці у період з 18 вересня 2010 року  по день припинення цього  права, в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.      

З огляду на положення статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд повинен визнати такі дії незаконними та зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.  

Керуючись ч. 1 ст. 28  ЗУ "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 3,6,7 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 158-163, 183-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задовольнити частково .

Визнати  протиправною  бездіяльність відповідача - управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі Вінницької області   щодо відмови нарахування та виплати    ОСОБА_2 соціальної допомоги, відповідно до ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за  період з 18 вересня 2010 року по  17 березня 2011 року включно .

             Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі  Вінницької області  зробити ОСОБА_2 перерахунок та виплатити  надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. ст. 3,6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",  починаючи з 18 вересня 2010 року  по день припинення цього права, з урахуванням положень ч. 1 ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із розрахунку мінімального розміру пенсії за віком  .

                Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд в 10 денний строк з дня отримання копії постанови сторонами .

СУДДЯ  :