Справа № 2-а-4365/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 06 травня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Гамули Б.С. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області (далі – Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати і виплатити додаткову пенсію в розмірі, передбаченому ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

                                                   в с т а н о в и в :

11 квітня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області в якому зазначає, що він є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3 та непрацюючим пенсіонером.

У зв’язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі Закону), відповідачем йому повинна виплачуватись додаткова пенсія у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Його звернення до відповідача про нарахування та виплату такої додаткової пенсії Управлінням залишено без задоволення.

Просить суд зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату йому додаткової пенсії у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 51 Закону за період в межах строку позовної давності, з урахуванням виплачених сум, а також надалі проводити нарахування та виплату такої додаткової пенсії.

Відповідач, отримавши 21 квітня 2011 року копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими матеріалами, у встановлений ч. 3 ст.183-2 КАС України строк заперечення проти позову чи заяви про його визнання не подав.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3 та непрацюючим пенсіонером.

Дані обставини стверджено паспортом, пенсійним посвідченням, посвідчення громадянина, який постраждав від наслідків Чорнобильської катастрофи, листом відповідача.

Згідно ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вказаний розмір додаткової пенсії зазнав змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року.

Згадані положення бюджетного Закону рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому дана стаття Закону залишилась чинною в первинній редакції.

Відповідач згідно його довідки та листа виплачував позивачу додаткову пенсію в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» що є значно меншим.

Виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні позивачу розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає ст. 51 Закону, а не згадана постанова, оскільки остання істотно звужує обсяг раніше встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суд вважає, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що відповідач зобов’язаний нарахувати і виплатити позивачу додаткову пенсію відповідно до вимог ст. 51 Закону із застосуванням ч. 1 ст. 28 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», і цей перерахунок має бути здійснений в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 11 жовтня 2010 року, з врахуванням виплачених йому сум, до настання обставин, з якими Закон пов’язує припинення виплати згаданої додаткової пенсії у вказаному розмірі.

Дії відповідача щодо невиплати позивачу додаткової пенсій в такому розмірі є протиправними.

Оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах покладено обов’язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд вважає за необхідне зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Камінь-Каширському районі Волинської області.

Суд не стягує з Управління судового збору, оскільки від його сплати на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 31 січня 1993 року відповідач звільнений.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160, 162, 183-2 КАС України, ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік», рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу ОСОБА_1 як особі, віднесеній до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 11 жовтня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нараховувати та виплачувати позивачу ОСОБА_1 як особі, яка віднесена до категорії 3, непрацюючому пенсіонеру, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченої  ч. 2 ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 11 жовтня 2010 року із врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум до настання обставин, з якими Закон пов’язує припинення таких виплат.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з подачею копії скарги до апеляційної інстанції.

        Головуючий :                                                                  Б.  С.  Гамула