^{Апеляційний суд міста Севастополя}

Справа № 22ц-902/2006р.                                       Головуючий

в 1 інстанції Проценко О.І.

Категорія 19    Доповідач в апеляційній

інстанції  Алєєва Н.Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя  в складі:

головуючого                                      - Куцеконя І.П.

суддів                                                 - Алєєвої Н.Г., Колбіної Т.П.

при секретарі                                     - Соменко С.П.

за участю позивачки,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 22 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до міської лікарні № 1 М.Севастополя про збільшення розміру відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2006р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до міської лікарні № 1 М.Севастополя про збільшення розміру відшкодування шкоди.

Вимоги мотивує тим, що з 1999р. по даний час на підставі рішення місцевого суду Ленінського району М.Севастополя вона щомісячно отримує від відповідача допомогу у зв'язку зі смертю годувальника в розмірі 125 грн. У зв'язку з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, просить проіндексувати розмір відшкодування шкоди та стягнути одноразово з відповідача 34453,7 грн, збільшити щомісячний розмір відшкодування шкоди з 125 до 780 грн, а також стягнути з відповідача 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань й моральну  шкоду у розмірі 3000 грн.

Рішенням суду позов задоволений частково. Постановлено стягнути з міської лікарні № 1 М.Севастополя на користь ОСОБА_1 у збільшення розміру відшкодування шкоди 6 171,30 грн., допомогу у зв'язку з втратою годувальника у сумі 363,5 грн., щомісячно, починаючи з 01 липня 2006 року. В іншої частині позову - відмовлено. Судом вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду змінити, вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушені норми матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційній скарги, судова колегія приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.1208 ЦК України (в редакції 2003р.) за заявою потерпілого у  разі  підвищення  вартості  життя розмір відшкодування шкоди,   завданої каліцтвом,   іншим  ушкодженням здоров'я або смертю,  підлягає індексації на підставі рішення суду.

За  заявою  потерпілого  у  разі   збільшення  розміру мінімальної  заробітної  плати  розмір  відшкодування  шкоди, завданої каліцтвом,  іншим  ушкодженням  здоров'я  або   смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Із справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду М.Севастополя від 28.04.1999р., яке набрало чинності, на користь позивачки в рахунок відшкодування шкоди, завданою смертю годувальника, - з міської лікарні № 1 М.Севастополі стягнута щомісячна допомога в розмірі 125 грн, починаючи з 12.07.1995р. (а.с.5,6).

Суд правильно оцінив викладене та з урахуванням підвищення розміру заробітної плати, вартості життя обґрунтовано постановив рішення про збільшення розміру відшкодування шкоди та стягнення одноразової допомоги за період з січня 2004р. (дня набрання чинності ЦК в редакції 2003р.) та по червень 2006р. - 6171,3 грн, та щомісячної допомоги в розмірі 363,5 грн., починаючи з 01 липня 2006 року.

Розмір стягнутих сум судом визначений правильно, з урахуванням закону „Про державний бюджет України" на 2004р., 2005р., 2006р., листа Управління статистики М.Севастополя № Ч-1326ц від 15.03.2006р. про величину індексу споживчих цін (індексу інфляції) по Україні; рекомендації Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Доводи відповідачки про те, що розмір відшкодування шкоди слід провести з 1999р. та виходячи із розміру середньої заробітної плати, колегія не приймає до уваги, оскільки вони засновані на неправильному тлумаченні вимог ЦК України (в редакції 2003р.).

Інші доводи апелянта також висновків суду не спростовують.

Оскільки при ухваленні рішення норми матеріального та процесуального права не порушені, тому підстав для скасування рішення колегія не вбачає.

Керуючись ст.307 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 22 червня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.