Радомишльський районний суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-168/2011

ПОСТАНОВА

іменем  України

             14.03.2011   

               Радомишльський районний суд  Житомирської області в складі:

головуючий суддя -  Коваленко  В. П.  ,

секретар с/з – .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду  України в Радомишльському районі Житомирської області про  визнання дій  відповідача  неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи», , -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом,  у якому  вказує, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії та  являється інвалідом  1-ї групи, яка   встановлена їй внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і отримує пенсію від  Пенсійного Фонду України в  Радомишльському районі ,  як інвалід  1-ї групи за захворюванням, пов'язаним з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи .

Згідно  ст. 50 Закону України про “Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , позивачка як інвалід 1-ї групи, першої категорії має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду,заподіяну здоров»ю  в розмірі: інвалідам 1-ої групи -75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.    Однак  , відповідач не провів нарахування доплат, а тому вона просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України  в Радомишльському районі Житомирської області  та стягнути з відповідача на її користь недоплачену допомогу  за 2007,2008, 2009 та 2010 роки.

            Перевіривши матеріали справи,оцінивши всі докази та обставини по справі,  вважаю,  що позовні вимоги позивачки   підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

            Позивачка  являється особою ,  яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 2 квітня 2001 року Житомирською облдержадміністрацією та являється інвалідом  1-ї групи, що також підтверджується посвідченням та витягом із акту огляду у МСЕК   НОМЕР_2 від 07 липня 2008 року. Інвалідність позивачці встановлена внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи .

        У зв'язку з цим позивачка  отримує пенсію від Пенсійного Фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  , як інвалід  1-ї групи за захворюванням, пов'язаним з участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

        Також, згідно вимог ст.50 Закону про „Про статус та соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  інвалідам 1-ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становив: з 10.04.2010 року -706 гривень, з 01.07.2010 року – 709 гривень, з 01.10.2010 року  -723 гривні. Таким чином, сума невиплачених позивачці коштів,  передбачених ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за вказаний період становить:

   З 01.06.2010 року по 30.06.2010 року – 706 гривень х75%х1 місяць=529,50 гривень;

   З 01.07.2010 року по 30.09.2010 року -709 гривеньх75%х3 місяці = 1595,25 гривень;

   З 01.10.2010 року по 30.11.2010 року -723 гривні х75% х2 місяці = 1084, 50 гривень.

   529,50+1595,25+1084,50=3209,25 гривень – 855, 80 гривень (сума отриманих коштів) = 2353,45 гривень.

        Статтею 49 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії , б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Відповідно до вимог частини третьої статі 46 Конституції України пенсії і інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. У розумінні ч.1ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімуму» прожитковий мінімум- це вартісна величина достатнього для забезпечення  нормального функціонування організму людини, збереження його здоров»я набору продуктів харчування, а  також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості . Статтею 2 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги , допомоги сім»ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування » мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового  розміру прожиткового мінімуму. При застосуванні ч.3 ст.28 цього Закону , з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно  для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із законом України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , а тому наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

   Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень  та у спосіб, що передбачені Конституцією  та Законами України.

   Згідно з положеннями ч.4ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правому акту суд застосовує правовий акт, який  має вищу юридичну силу.

А тому вважаю, що за конституційними нормами  та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами , відповідач повинен  здійснювати нарахування  та виплату компенсацій , виходячи з розмірів, встановлених Законом України №796-Х11.          

               На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 183-2  КАС  України  , ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  –

                                                            ПОСТАНОВИВ:

            Позов задовольнити частково.

                Визнати   дії  Управління Пенсійного Фонду України в Радомишльському районі Житомирської області щодо невиплати  ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними .

  Зобовязати Управління Пенсійного Фонду в Радомишльському районі зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену доплату до пенсії, передбачену ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   за   період  з  02 липня  2010 року   по  02 грудня  2010 року. .

       Постанова може бути оскаржена до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів .

Суддя                                                                                                    Коваленко  В.  П.