Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-923/2006р. Головуючий у першій
інстанції Луньова С.І.
Категорія 43 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі: головуючого - Куцеконя І.П.,
суддів - Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,
при секретарі - Соменко С.П., за участю представника позивача - Козлова С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» на рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 16 травня 2006р. по цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» про визнання не дійсним акту та відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА: У березні 2000 року прокурор Нахімовського району м. Севастополя звернувся до суду в інтересах відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (далі - ТОВ «ЕК «Севастопольенерго») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у розмірі 539,13 грн. заподіяної незаконним користуванням електроенергією.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» про визнання недійсним акту Енергонагляду ДАЕК «Севастопольенерго»НОМЕР_1 та стягнення моральної шкоди.
Рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 16 травня 2006р. частково задоволений зустрічний позов ОСОБА_1 Акт НОМЕР_1 Енергонагляду ДАЕК «Севастопольенерго» визнаний недійсним, а з ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» стягнута моральна шкода у розмірі 1750 грн.
ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» не погодившись з рішенням місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 16 травня 2006р. подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд, в зв'язку з тим, що судом були порушені норми процесуального права і рішення є необґрунтованим. Вказує, що відмова прокурора від позовних вимог не лишає особу, в інтересах якої звернувся прокурор права вимагати від суду розгляду справи по суті. Вважає також, що суд безпідставно не притягнув до участи в справі дочку ОСОБА_1 - ОСОБА_2.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що працівником ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» 20 травня 1999 року був складений акт за НОМЕР_1 з неповнолітньої дочкою ОСОБА_1 - ОСОБА_2. Який не відповідає вимогам «Правил користування електричною і тепловою енергією», затверджений наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 06 грудня 1981 року №310.
З таким висновком суду погоджується судова колегія.
Згідно «Правил користування електричною і тепловою енергією», затверджений наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 06 грудня 1981 року №310 порушення, допущені абонентом при користуванні електроенергією, оформляються двостороннім актом за участю представника енергопоставляючої організації і абонента, який є підставою для виникнення прав і обов'язків. Відповідно п.5.1.6 цих Правил абонентом-споживачем повинен бути відповідній квартиронаймач -наймач квартири, який повинен бути дієздатною особою. З матеріалів справи вбачається і судом вірно встановлено те, що абонентом і наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
Таким чином акт складений НОМЕР_1 з неповнолітньої дочкою ОСОБА_1 не відповідає «Правилам користування електричною і тепловою енергією», затверджений наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР від 06 грудня 1981 року №310.
Судова колегія вважає, що при таких обставинах суд помилково визнав акт НОМЕР_1 недійсним, оскільки він є таким з початку.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації моральної шкоди підлягають задоволенню, але частково. Оскільки на підставі акту НОМЕР_1 ОСОБА_1 були пред'явлені позовні вимоги на стягнення з неї грошових сум у розмірі 539,13 грн., на стягнені яких відповідач безпідставно наполягав протягом 6 років, це підтверджує моральні переживання позивача, пов'язані з такими діями відповідача. Але суд зробив правильний висновок про те, що розмір моральної шкоди позивачем значно збільшений, тому вірно зменшив його до 1750 грн.
Доводи ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» про те, що суд незаконно і безпідставно залишив позов прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» і не розглянув його по суті на їх вимогу, не можуть прийняти до уваги судовою колегією, оскільки відповідно з матеріалами справи, а саме протоколом судового засідання (л.с.173) представник ВАТ «ЕК «Севастопольенерго» відмовився від позовних вимог прокурора і самостійний позов не заявив та не підтримав позов прокурора.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд не притягнув до участи в справі дочку ОСОБА_1 - ОСОБА_2, судова колегія вважає безпідставними. Оскільки абонентом - наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, позов був пред'явлений до неї і відповідно з ст.ст. 28-33 ЦПК вона була належним відповідачем за позовом прокурора по цієї справі.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення не має.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду, відповідно до ст.308 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» відхилити.
Виключити з резолютивної частини рішення місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 16 травня 2006р. слова: «Визнати недійсним акт Енергонагляду ДАЕК «Севастопольенерго» НОМЕР_1, між неповнолітньою - 15 літньою ОСОБА_2, як абонентом НОМЕР_2 і ДАЕК «Севастопольенерго», таким, що не відповідає вимогам закону».
В іншої частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.