Справа № 2-а-3471/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

(винесена в скороченому провадженні)

 12 квітня 2011 року                                           Тульчинський районний суд

                                                                      Вінницької області

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій протиправними, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії та доплати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про перерахунок та виплату заборгованості по пенсії, мотивуючи свої  вимоги тим,  що вона отримує пенсію за віком і являється потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії та дитиною війни.

Станом на 1.03.2011 року вона одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та додаткову пенсію, як особа постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також доплату відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Вважає, що відповідач не доплачує їй  пенсію, яку повинен виплачувати відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також доплату, як дитині війни.

Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області, щодо відмови їй у перерахунку пенсії протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії.

Відповідач не надав суду відповіді на позовну заяву, у встановлений судом строк.  В зв'язку з цим суд розглянув справу відповідно до вимог ч.5 ст. 1832 КАС України.       

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 11.08.1999 року з відміткою “дитина війни” (а.с. 8).  Згідно представленої копії посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю серії НОМЕР_2 (а.с. 9) та копії паспорта громадянина України (а.с. 6), вона зареєстрована і проживає в м. Тульчин, яке відповідно до Постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року відноситься до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи.  

В зв’язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 має право на отримання додаткової пенсії та доплати відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року в розмірі: доплати - в розмірі однієї мінімальної заробітної плати; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю –15% мінімальної пенсії за віком та соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Позивачка зверталась з заявою до управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі про перерахунок призначеної їй пенсії відповідно до вищевказаного Закону.

Проте, управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі, в своєму листі від 1.03.2011 року відмовили їй в перерахунку призначеної пенсії і надали розрахунок назначеної і виплаченої пенсії за період з 1.01.2008 року.

Пенсія позивачці ОСОБА_1 призначена і виплачується відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та додаткова пенсія і доплата, на підставі ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Постанови Кабінету Міністрів № 530 від 28 травня 2008 року та Законів України «Про державний бюджет 2008 року», «Про державний бюджет 2009 року»та «Про державний бюджет 2010 року».

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що дії відповідача щодо призначення і виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії, являються незаконними, оскільки основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008 р. положення пункту 28 розділу ІІ «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України»Закону України № 107-17 «Про державний бюджет України на 2008 рік», до Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані неконституційними та не чинними  з моменту їх ухвалення. При цьому, Конституційний Суд виходив з того, що внесення змін до Законів України, зупинка їх дії чи скасування при прийнятті Закону України «Про бюджет…»який не має вищої юридичної сили стосовно інших законів, є неприпустимим, оскільки це створює протиріччя в законодавстві і, як наслідок, призводить до обмеження прав та свобод людини і громадянина

У відповідності до частини 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення прожиткового мінімуму,  а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік (ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 №966-14).

Крім того, у відповідності до п.1,п.6 ст.92 Конституції України, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень зазначеного Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом 2 преамбули, частиною ч.4 п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно - правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, тобто однієї мінімальної заробітної плати.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року №2017-111, у відповідності до ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсій за віком.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача у нарахуванні позивачу додаткової пенсії та доплати, передбаченої ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Крім того, згідно зі ст. 6 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.   

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.   

Згідно з ч. 2 ст. 3 даного Закону державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.   

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік»зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік.   

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.   

Підпунктом 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року норми ст. 6  Закону від 18.11.2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції, а саме дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   

Відповідно до ст. 14 ч. 4 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».   

Отже, нарахування та виплата у 2006-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року.   

Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(№1058-ІV) встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом, який визначає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є Закон України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.   

Таким чином позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідача у нарахуванні позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Так, вирішуючи питання про задоволення вимог позивача, суд враховує положення ст. 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

В даному випадку, враховуючи пояснення позивача, та представленні докази, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності. Позивач дізналась про порушення свого права з моменту надання відповіді управлінням Пенсійного фонду України у Тульчинському районі, яка датована 4.02.2011 року, тому перерахунок і виплата коштів відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має здійснюватись з 1.10.2010 року, а відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»- з 2.04.2011 року, з часу настання такого права.

При задоволенні вимог позивача, враховуючи положення ст. 256 КАС України, суд вважає, що постанова може бути допущена до негайного виконання, як-то визначено ч.2 п.1 вказаної статті, негайно виконуються постанови суду винесенні в скороченому провадженні.

Керуючись ст. ст. 51, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 11, 14, 69-71, 79, 94, 138, 158-163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання дій незаконними, зобов’язання нарахування щомісячної додаткової пенсії задоволити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо перерахунку та виплати недоплаченої додаткової пенсії та доплати ОСОБА_1 –протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 1.10.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 2.04.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 1.10.2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову суду допустити до негайного виконання.  

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: