Справа № 2-1052/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "29" квітня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Кашицьку С. А.,  при секретарі Усенко О.А.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Маріуполя цивільну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Маріупольської дирекції Головного офісу ВАТ «НАСК «Оранта»  до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Маріупольської дирекції Головного офісу ВАТ «НАСК «Оранта»  (далі ВАТ «НАСК «Оранта»)  звернулось до суду з позовом   до ОСОБА_1 про відшкодування  шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування позову ВАТ «НАСК «Оранта» вказало, що між їх товариством та відповідачем ОСОБА_1 11 червня 2008 року був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно із яким була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача. 17 грудня 2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул..Блажевича в м.Маріуполі, не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 п.12.1 та п.13.1 ПДР України, що підтверджується довідкою Управління УМВС України в Донецькій області №212 від 05 лютого 2009 року. Крім того, постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 09 січня 2009 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Крім того, відповідач ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на вимогу працівника ДАІ, а самостійно медичний огляд на стан сп’яніння він не здійснив, що підтверджується довідкою ДАІ та постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20 лютого 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. Факт дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховиком як страховий випадок. Сума матеріального збитку, завданого власникові автомобілю НОМЕР_2 ОСОБА_2 в результаті його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди склала 26757,05 грн. Позивачем було сплачено ОСОБА_2 матеріальне відшкодування в розмірі 22297,54 грн. за вирахуванням суми франшизи, яка склала 510 грн. Відповідно до звіту №199-Д зробленого на замовлення ОСОБА_2 у спеціаліста-автотоварознавця  ОСОБА_3, згідно із яким суму матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 було встановлено в розмірі 31914 грн. та на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 08 грудня 2009 року №2-1828/2009 з позивача стягнуто суму в розмірі 8611,64 грн., на підставі якого ВАТ «НАСК «Оранта» склало страховий акт №0590-236-167/1 від 01 лютого 2010 року та платіжним дорученням №177 від 09 лютого 2010 року здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 8611,64 грн.

На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «НАСК «Оранта» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 30909,18 грн., а також судовий збір в розмірі 309,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

У судовому засіданні представник ВАТ «НАСК «Оранта» - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «НАСК «Оранта» в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 30909,18 грн., а також судовий збір в розмірі 309,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, однак в зв’язку з важким матеріальним становищем просив розстрочити виплати по сплаті в порядку регресу, виплаченого страхового відшкодування.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ВАТ «НАСК «Оранта» підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 11 червня 2006 року був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно із яким була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, що підтверджується полісом №ВА/6033806 від 11 червня 2008 року.

Крім того, судом встановлено, що 17 грудня 2008 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул..Блажевича в м.Маріуполі, не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення відповідачем ОСОБА_1 п.12.1 та п.13.1 ПДР України, що підтверджується довідкою Управління УМВС України в Донецькій області №212 від 05 лютого 2009 року.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 09 січня 2009 року відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідач ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння на вимогу працівника ДАІ, а самостійно медичний огляд на стан сп’яніння він не здійснив, що підтверджується довідкою ДАІ та постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20 лютого 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 ч.1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн.

Факт дорожньо-транспортної пригоди було визнано страховиком ВАТ «НАСК «Оранта» як страховий випадок.

Відповідно до звіту про ремонтні роботи від 12 січня 2009 року, вартість відшкодування по ремонту й відновленню транспортного засобу «Шевроле» державний номерний знак НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 склала 22297,54 грн.

Позивачем, як страховиком, на підставі страхового акту здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 22294,54 грн. за вирахуванням суми франшизи в розмірі 510 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1292 від 12.09.2009 року.

Відповідно до звіту №199-Д зробленого на замовлення ОСОБА_2 у спеціаліста-автотоварознавця  ОСОБА_3, згідно із яким суму матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_2 було встановлено в розмірі 31914 грн. та на підставі рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 08 грудня 2009 року №2-1828/2009 з позивача стягнуто суму в розмірі 8611,64 грн., на підставі якого ВАТ «НАСК «Оранта» склало страховий акт №0590-236-167/1 від 01 лютого 2010 року та платіжним дорученням №177 від 09 лютого 2010 року здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 8611,64 грн.

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.  

Оскільки позовні вимоги позивача судом задоволені, та ним понесені судові витрати при зверненні до суду, пов’язані з оплатою судового збору у розмірі 309,09 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у розмірі 120 грн., суд вважає що вони підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на підставі ст.88 ЦПК України.

     Керуючись ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1191 ЦК України, Законом України „Про страхування”,  суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Маріупольської дирекції Головного офісу ВАТ «НАСК «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування  – задовольнити повністю.

 Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2 по пр..МеталургівАДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (р/р 26502000001043 , одержувач НАСК «Оранта», код ЄДРПОУ 00034186, МФО 300023, банк одержувача АКБ «Укрсоцбанк»)  в порядку регресу суму, виплаченого страхового відшкодування в розмірі 30909,18 грн., судовий збір 309,09 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  120 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
          

 Суддя:                                                            С.  А.  Кашицька