Справа № 2-2473/11
2011 рік
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
28 квітня 2011 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого –одноосібно судді Толкаченко О.О.,
при секретарі –Ткаченко О.М.,
за участю: прокурора –Дичко В.О.,
відповідача –ОСОБА_1,
третьої особи –ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про зобов’язання припинити експлуатацію закладу громадського харчування,
ВСТАНОВИВ:
Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах Білгород-Дністровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про зобов’язання припинити експлуатацію закладу громадського харчування, а саме просить суд, зобов’язати ОСОБА_1 самостійно або шляхом надання в найм (оренди) іншій особі припинити експлуатацію належного йому цокольного поверху буд. № 8 «А»по вул. Московська у м. Білгород-Дністровському Одеської області як закладу громадського харчування.
Представник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора –Дичко Володимир Олександрович у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши до суду письмові заперечення, та пояснив у судовому засіданні, що заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора у своїй позовній заяві посилається на норми Житлового кодексу України, що на його думку не є недоречним, безпідставними, та незаконними так як зазначені норми Закону регулюють відносини пов’язані з житловим фондом, а зазначене цокольне приміщення відноситься до розряду нежитлових. Також він зазначив, що 05 травня 2010 року він звернувся до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради для отримання дозвільного документу, та 15 червня 2010 року отримав відповідь про відмову в його видачі, та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди», продовжував свою роботу, згідно діючого законодавства.
Представник Білгород-Дністровської міської ради у судове засідання не з’явився, але надав телефонограму з проханням розглядати зазначену справу без участі представника Білгород-Дністровської міської ради.
Третя особа –ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги, та просила їх задовольнити, також у судовому засіданні вона пояснила, що вона надавала згоду відповідачу на реконструкцію квартири з надстройкою другого поверху, оскільки за попередньою домовленістю відповідач повинен був зробити там офіс та аптеку, в свою чергу відповідач в цокольному приміщенні житлового будинку № 8 «А»по вул. Московська у м. Білгород-Дністровському Одеської області влаштував заклад громадського харчування –піцерію, та виготовляї у пічці, яку самостійно зробив, внаслідок чого у неї в квартирі нагрівається стіна, яка межує з зазначеним цокольним приміщенням. А також вона зазначила, що відповідач в піцерії встановив караоке, та піздно у вечорі його клієнти гучно співають у нетверезому стані.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності від 08.12.2008 року є власником квартири № 4 у житловому будинку № 8 «А»по вул. Московська у м. Білгород-Дністровському Одеської області.
22 травня 2008 року рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради за № 609 «Про дозвіл переведення частини домоволодіння по вул. Московській, 8 до розряду нежитлових та проектування аптеки та офісу»було вирішено перевести 16/100 частин домоволодіння по вул. Московській, 8 громадянина ОСОБА_1 до розряду нежитлових (під аптеку та офіс).
17 липня 2008 року рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради за № 816 «Про дозвіл гр. ОСОБА_1 реконструкції частини домоволодіння по вул. Московській, 8 під аптеку та офіс», було вирішено затвердити громадянину ОСОБА_1 проектно-кошторисну документацію на реконструкцію частини домоволодіння по вул. Московській, 8 під аптеку та офіс.
Однак, відповідач ОСОБА_1, будучи з 28.07.2008 року зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності (свідоцтво серії В03 № 491520, видане виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради) не використовує вказане приміщення згідно погодженого проекту в якості офісу та аптеки не використовує, а самочинно переобладнав його у піцерію та здійснює в ньому роздрібну торгівлю харчовими виробами (свідоцтво про сплату єдиного податку № 4159 від 01.10.2008 року, продовжене на 2010-2011 роки, вид діяльності - 55.30.2 «Діяльність кафе»).
За вказане порушення Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою 31.08.2010 року відносно ОСОБА_1 порушено провадження про адміністративне правопорушення, за результатом розгляду якої 07.09.2010 р. постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 79/14-10 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 грн. в дохід бюджету. Постанова набула чинності, штраф ОСОБА_1 сплачено.
Згідно ст. 10 Житлового кодексу України, громадяни зобов’язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого органу місцевої Ради.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно п. 4 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
Згідно п. 7 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 власник та наймач (орендар) квартири зобов’язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Згідно п. 9 Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572 у приміщеннях житлових будинків і гуртожитків заборонено: зберігати вибухонебезпечні чи екологічно шкідливі речовини і предмети; голосно співати і кричати, користуватися звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму з двадцять другої до восьмої години.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.
Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З посиланням відповідача ОСОБА_1, на те, норми Житлового кодексу України, є недоречним, безпідставними, та незаконними так як зазначені норми Закону регулюють відносини пов’язані з житловим фондом, а зазначене цокольне приміщення відноситься до розряду нежитлових, суд не погоджується, оскільки використання приміщення під заклад громадського харчування має відбуватися відповідно до вимог діючих норм і правил, та при цьому не мають порушуватися права інших громадян.
Також, з відповіді начальника управління містобудування та архітектури (а.с. 9) вбачається, що СПД ОСОБА_1 до управління містобудування та архітектури з заявою розглянути та погодити проект реконструкції приміщень цокольного поверху домоволодіння по вул. Московська, 8/4 у піцерію, однак при розгляді проекту, у відповіді № 59 від 26.07.2010 року СПД ОСОБА_1 було відмовлено у погодженні проекту та роз’яснено, що для позитивного погодження проекту реконструкції приміщень цокольного поверху у піцерію, необхідно надати до управління містобудування та архітектури узгодження всіх співвласників по даному домоволодінню на розміщення піцерії (з наданням копій паспортів співвласників).
Також у судовому засіданні відповідач ОСОБА_1, пояснив, що 05 травня 2010 року він звернувся до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради для отримання дозвільного документу, однак 15 червня 2010 року отримав відповідь про відмову в його видачі, та згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди», продовжував свою роботу.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 року № 77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» в разі ненадання у визначений законом строк суб’єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.
Отже, з пояснень відповідача ОСОБА_1 вбачається, що 15 червня 2010 року йому було надано рішення про відмову в видачі документа дозвільного характеру, однак відповідач в суперечь діючого законодавства продовжував діяльність свого закладу громадського харчування.
Згідно п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом № 219 від 24.07.2002, ресторанне господарство - вид економічної діяльності суб’єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього.
Згідно п. 1.6 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом № 219 від 24.07.2002, відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.
Враховуючи все вищевикладене, та те, що в суперечь діючому законодавству відповідач ОСОБА_1 здійснює виготовлення та роздрібну торгівлю харчових продуктів, без будь яких дозвільних документів та в приміщенні, яке він використовує не за його призначенням, чим самим порушує права інших співвласників житлового будинку, суд вважає, що позовна заява заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про зобов’язання припинити експлуатацію закладу громадського харчування є обгрунтованою, та такою, що підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 10 Житлового кодексу України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572, 213, 214-215, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах Білгород-Дністровської міської ради до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про зобов’язання припинити експлуатацію закладу громадського харчування –задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_1 припинити експлуатацію належного йому цокольного поверху будинку № 8/А по вул. Московська в м. Білгород-Дністровський Одеської області, як закладу громадського харчування.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.О. Толкаченко