Справа №  2-236/11

1

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

8 лютого 2011 року                                   м.Димитров

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючого - суддi ОСОБА_1,

при секретарі Заговоричевій Н.В.,

учасники судового процесу:

          позивач ОСОБА_2,

          представник позивача ОСОБА_3,

представник відповідача ДП «Красноармійськвугілля»ВП «Шахта «Стаханова»ОСОБА_4 (не з*явився),

розглянувши заочно у вiдкритому судовому засiданнi в місті Димитров Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «Шахта «Стаханова»про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди у зв’язку із отриманням ним травми на виробництві до Державного підприємства «Красноармійськвугілля»ВП «Шахта «Стаханова»і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11 квітня 2006 року він перебуває у трудових відносинах з відповідачем у справі Державним підприємством «Красноармійськвугілля»ВП «Шахта «Стаханова», працюючи за професіями гірничого майстра підземного, в.о. помічника начальника дільниці, в.о. заступника начальника дільниці, інженером 2 категорії у відділі МТС. 17 березня 2010 року з ним трапився нещасний випадок у результаті якого він отримав гостре отруєння продуктами горіння легкого-середнього ступеня важкості внаслідок спалаху метано-повітряної суміші, токсикогіпоксична енцефалопатія з рефлекторною пірамідною неостаточністю, вестибулопатією, вегето-судинною дистонією за змішаним типом з судинними кризами, вираженим антено-невротичним синдромом, опіком полум*ям від вибуху 1-2 ступеня обличчя, лівого вуха, шиї – площею 3% поверхні тіла, ЗЧМТ, струс головного мозку з лікворною дихальних шляхів, з наслідком в гостре обструктивне захворювання легенів, затяжна течія. Легенева недостатність 11 ступеня. Опік кон*активи обох 1 ступеня. Наслідки забою колінного суглобу у вигляді артралгії. Посттравматичний неврит малогомілкового нерву зліва, гостра реакція на стрес. Вважає, що травмою, яку він отримав на виробництві йому спричинена моральна шкода, яка полягає у тому, що він отримав дуже важку травму, тривалий час перебував на лікуванні і продовжує лікування до цього часу, постійно відчував біль. Через різницю у заробітній платі, яку він отримував до травми та яку почав отримувати після переведення на нижче оплачувану роботу, в його сім*ї почалися скандали. У нього порушена нервова система, у зв*язку з чим він може легко посваритися з дружиною. Всі ці обставини виникли після отриманої ним травми та внаслідок її отримання. До виробничої травми він був здоровою людиною. Всі зазначені фактори викликають у нього негативні емоції й переживання, порушено його нормальні життєві зв*язки і йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, для нормального існування. Просив суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 180000 гривень, заподіяну йому в результаті трудового каліцтва.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав свої вимоги, спричинену моральну шкоду обґрунтував обставинами, викладеними ним у позовній заяві.

Представник позивача у суді повністю підтримала позицію позивача, наполягала на задоволенні позову. Зазначила, що розмір моральних страждань було оцінено за різницею у доходах позивача, які він втратив у зв*язку із отриманою виробничою травмою.

Представник відповідача до судового засідання не з*явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про вручення представнику судової повістки, клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в місті Димитров до судового засідання не з*явився. Третьою особою до суду надане клопотання про розгляд справи за відсутності представника, рішення з порушеного позивачем питання просили прийняти на розсуд суду.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача та його представника, які не заперечували проти розгляду справи заочно, те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дану справу розглядає у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у відповідача з 11 квітня 2006 року гірничим майстром підземним, в.о. помічника начальника дільниці, в.о. заступника начальника дільниці та продовжує працювати на даний час у якості інженера 2 категорії у відділі МТС, що підтверджується даними його трудової книжки (а.с. 5-11).

17 березня 2010 року з позивачем ОСОБА_2, під час виконання ним трудових обов’язків, стався нещасний випадок внаслідок якого ОСОБА_2 встановлений наступний діагноз: опік полім*ям вибуху I-II ступеню голови, шиї, тулуба, обох кістів, передпліч S=8% п.т. ТИП середнього  ступеню. Отруєння продуктами горіння. Ушиб лівого колінного суглоба. ЗЧМТ, струс головного мозку з розсіяною неврологічною симптоматикою. Відповідно із актом № 7 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом стосовно ОСОБА_2 від 30 квітня 2010 року, причинами нещасного випадку визнано: раптове підвищене виділення газу метану з виробленого простору, яке потягло за собою неефективність роботи дегазації та відводу газу метану по не підтримуваній виробки. Запалення метано-повітряної суміші на верхньому сполученні вентиляційного штреку з лавою, викликане фрикційним іскрінням лопат вентилятора повітряного охолодження електродвигуна ВСП комбайна УКД200/250 при тертя об куски породи, що потрапила усередину кожуха вентилятора та супутні причини: перебування потерпілого у зоні дії пожежі, яка була викликана запаленням метано-повітряної суміші на сполученні 1 північної лави групового похилу пл. l1 з вентиляційним штреком (а.с. 15-30).

Внаслідок отриманої позивачем ОСОБА_2 17 березня 2010 року виробничої травми він перебував на лікуванні: стаціонарно: з 17 березня до 6 квітня 2010 року у відділі термічних уражень Інституту невідкладної і відновної хірургії імені ОСОБА_5, з 6 до 27 квітня, з 30 червня до 8 липня 2010 року у 2 неврологічному відділенні Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань міста Донецька, з 7 до 20 травня, з 18 до 27 серпня 2010 року, з 30 грудня 2010 року до 10 січня 2011 року у травматологічному відділенні Центральної районної лікарні міста Красноармійська, амбулаторно: з 28 квітня до 20 травня, з 21 травня до 7 червня, з 9 до 14 липня, з 10 серпня до 20 вересня 2010 року (а.с. 12-14, 31, 36-41). Крім того, швидка та невідкладна медична допомога ОСОБА_2 за адресою його реєстраці надавалась 13, 21, 25 червня 2010 року, що підтверджується картками-повідомленнями для дільничного лікаря (а.с. 44-45, 57).

20 квітня та 6 липня 2010 року був обстежений лікарсько-експертною комісією у другому неврологічному відділенні КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань», що підтверджується висновками даної комісії № 646 та № 1350 (а.с. 34, 43).

29 липня 2010 року позивачу встановлена 3 група інвалідності та 60% втрати працездатності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві. Визначено потребу у медикаментозному лікуванні та санаторно-курортному лікуванні (а.с. 56). На даний час ОСОБА_2 проходить індивідуальну програму реабілітації інваліда (а.с. 47-52).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Моральна шкода, завдана працівнику –на підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою –власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б“ підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов’язані із втратою ним 60% працездатності, втратою позивачем раніше виконуваної і вище оплачуваної роботи у зв’язку з неможливістю за станом здоров’я продовжувати виконувати роботу за раніше визначеною професією, тривалим лікуванням та зміною звичайних для позивача життєвих зв’язків, які є прямим наслідком нещасного випадку, який стався з позивачем 17 березня 2010 року, але сума, заявлена позивачем у 180000 гривень, механізм розрахунку якого сторона позивачів пов*язувала  із різницею втраченого позивачем доходу, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. З урахуванням ступеня вини відповідача у нещасному випадку, який стався з ним 17 березня 2010 року, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 18000 гривень.

Оскільки позивач за позовом про відшкодування шкоди, спричиненої здоров*ю особи звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 8 гривень 50 копійок  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судом цивільної справи у сумі 37 гривень підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» ВП «Шахта «Стаханова»про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь позивача ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля»на користь держави судовий збір в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 (тридцять сім) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Заочне рiшення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача.

Заяву про перегляд заочного рiшення може бути подано протягом десяти днiв з дня отримання його копii.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: