Справа № 2а-9420/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2011 року.
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Соколенко О.М.
при секретарі –Нагул В.С.
за участю: представника позивача –ОСОБА_1.(за довіреністю);
представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом спільного підприємства «Вітмарк-Україна»в формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява спільного підприємства «Вітмарк-Україна»в формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 09.08.2010 року.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу та зазначає, що посадові особи ДПІ у м. Львові під час здійснюваної ними перевірки Львівської філії СП «Вітмарк-Україна»ТОВ відмовилися від огляду касової книги і не прийняли до уваги той факт, що готівкові кошти в сумі 16037,11 грн., які на момент перевірки зберігалися в сейфі і інкасаторській сумці, є коштами, що оприбутковані в касі Львівської філії підприємства, а тому не повинні зазначатися в денному звіті РРО станом на 21.07.2010 року, оскільки ці кошти були видані через РРО 20 липня 2010 року саме для їх передачі в касу філії.
Таким чином, позивач вважає, що ДПІ у м. Львові зробила невірний висновок про те, що готівкові кошти в сумі 16037,11 грн., які на момент проведення перевірки посадовими особами ДПІ у м. Львові, були оприбутковані та знаходились в касі Львівської філії, мали бути зазначені в денному звіті РРО, а отже прийняте на підставі висновків акту перевірки рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 09.08.2010 року у розмірі 80185,55 грн. за порушення п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підлягає скасуванню, та просив суд позов задовольнити повністю.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, та наполягав на тому, що штрафні (фінансові) санкції до позивача застосовані правомірно за порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.54-55).
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві та поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов та наданих поясненнях.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Спільне підприємство «Вітмарк-Україна»в формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.08.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.52).
Судом встановлено, що 21.07.2010 року старшими державними податковими ревізор-інспекторами ДПІ у м. Львові Попик С.М. та Турхан Н.О. на підставі направлення на перевірку від 21.07.2010 року № 1772/23-8 (а.с.56) проведена виїзна планова перевірка складу, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городецька, 355, та належить СП «Вітмарк-Україна»ТОВ.
Згідно копії направлення на перевірку, яка наявна в матеріалах справи, бухгалтер підприємства ОСОБА_5 була ознайомлена із вказаним направленням, що підтверджується її підписом.
За результатами вказаної перевірки ДПІ у м. Львові складено акт перевірки №1640/13/02/23/22480087 від 21.07.2010 року за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (а.с.8-9). Як встановлено судом, перевірку здійснено в присутності бухгалтера підприємства ОСОБА_5, яка ознайомилась з актом перевірки та отримала один примірник.
Судом встановлено, що на підставі вищезазначеного акту перевірки за №1640/13/02/23/22480087 від 21.07.2010 року, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 09.08.2010 року у розмірі 80185,55 грн. за порушення п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.10).
Не погоджуючись із законністю та обґрунтованістю зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, СП «Вітмарк-Україна»TOB оскаржило його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до п.5.2. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до Державної податкової адміністрації в Одеській області та до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі шляхом подання скарги від 20 серпня 2010 року №1496 (а.с.31-34).
За результатами розгляду скарги підприємства на вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001201620 від 09 серпня 2010 року Державна податкова адміністрація в Одеській області своїм рішенням від 16 вересня 2010 року вих. №34099/10/25-0007 залишила скаргу підприємства без задоволення (а.с.28-30); СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі рішенням від 26.08.2010 року за № 26291/10/25-021 залишила скаргу без розгляду та повернула її скаржнику (а.с.35-36).
Суд вважає, що висновки перевіряючих у акті перевірки відповідають обставинам справи та підтверджені наданими доказами, а рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі прийнято правомірно та скасуванню не підлягає, виходячи з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі - Закон).
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, в п.п. 2.2.14 акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 16037, 11 грн. (а.с.9).
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (стаття 22 зазначеного Закону, яка діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення).
За визначенням статті 2 цього ж Закону денний звіт –це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Із змісту наведених норм Закону випливає, що обов’язок із забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, має виконуватися вказаними суб’єктами на місці проведення розрахунків протягом усього робочого часу, коли здійснюються операції у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків мають відповідати сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, як у Х-звіті –денному звіті без обнуління інформації в оперативній пам’яті РРО, де зазначається сума на яку було здійснено продаж товарів з початку робочого дня, так і Z-звіті, який роздруковується у кінці робочого дня з обнулінням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її до фіскальної пам’яті РРО. Такі види звітів передбачені Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції „службове внесення”.
Згідно з пунктом 9.7 зазначеного Порядку сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків чи уноситься суб’єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою “службове внесення”, а сума готівки, що вилучається суб’єктом підприємницької діяльності протягом робочого дня –записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою “службова видача”.
Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, на Львівській філії СП «Вітмарк-Україна»TOB, що є структурним відокремленим підрозділом підприємства, розрахункові операції здійснюються через електронний реєстратор розрахункових операцій. Реєстратор розрахункових операцій знаходиться в одному приміщенні із касою філії. Готівкові кошти, що надходять від покупців за реалізовану філією продукцію, після їх оприбуткування через РРО зберігаються у ящику стола, на якому встановлений РРО, а готівкові кошти, що були оприбутковані через касу філії, зберігаються у сейфі.
Як встановлено судом, підприємством 20.07.2010 року за реалізацію продукції було отримано кошти у розмірі 16037,11 грн., про що свідчать належним чином оформлені прибуткові касові ордери від 20 липня 2010р. №5 258, №5 259, №5 260, №5 261, №5 262, №5 263, №5 264, №5 265, №5 266, №5 267, №5 268, №5 269, №5 270, №5 271, №5 272, №5 273, №5 274, №5 275, №5 276, №5 277 (а.с.15-24).
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національні валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, в касі підприємства можуть здійснюватися готівкові розрахунки за обумовленими цим Положенням правилами (оформлення на кожну розрахункову операцію прибуткових видаткових касових ордерів та видача відповідних квитанцій).
Згідно п. 2.6. Положення N 637 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (п, 2.6. Положення N 637).
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку і готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб (2.8. Положення N 637).
Як вбачається з матеріалів справи, на сторінці 20 касової книги станом на 20 липня 2010 р. зроблено запис про оприбуткування готівкових коштів в сумі 16037,11 грн. (а.с.13), та до книги обліку розрахункових операцій 20.07.2010 року внесено запис «службова видача»у розмірі 16037,11 грн. на підставі Z-звіту №01430 (а.с.26).
При цьому, позивачем було надано до суду копії фіскальних чеків по проведеним розрахунковим операціям за 20.07.2010 року (а.с.114-146) та копії відповідних видаткових накладних за червень-липень 2010 року (а.с.89-107).
Судом встановлено, що 20.07.2010 року підприємством було здійснено «службову видачу» у розмірі 16037,11 грн., що підтверджується Z-звітом від 20.07.2010 року (а.с.27).
Судом також встановлено, що 21.07.2010 року о 14 год. 10 хв. (саме під час здійснення перевірки) підприємством роздрукований Х-звіт з показниками «0,00 грн.», із зазначенням в графах «службове внесення»та «службова видача»показника –0,00 грн. (а.с.109; 148).
Згідно копії касової книги за 21.07.2010р. «залишок на початок дня»складають кошти в сумі 16037,11 грн. (а.с.14). При цьому, як вже встановлено судом, під час здійснення перевірки о 14 год. 10 хв. було роздруковано чек з нульовими показниками.
З матеріалів справи, судом встановлено, що грошові кошти у сумі 16037,11 грн. зберігалися на момент проведення перевірки за місцем проведення розрахунків позивача і не відповідали сумі коштів 00,00 грн., зазначеній в денному звіті РРО за 21.07.2010 року, яка не була проведена через РРО. Грошові кошти в розмірі 16037,11 грн. (невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, зазначеної в денному звіті РРО) на час перевірки не були внесені в фіскальний звітній чек.
Тобто, станом на 21.07.2010 року в місці проведення розрахунків знаходились кошти підприємства, які жодним чином 21.07.2010 року підприємством не були оформлені (проведені).
Як зазначається в касовій книзі позивача, 21.07.2010 року, за номером документу №180 було видано ЗАТ «ОТП Банк»виторг у розмірі 16037,11 грн. (а.с.14). При цьому, посилання представника позивача на те, що готівкові кошти каси Львівської філії підприємства в сумі 16 037, 11 грн., які були виявлені перевіряючими ДПІ у м. Львові знаходились в сейфі, в спеціальній сумці для банківської інкасації, яка мала бути проведена в кінці робочого дня 21.07.2010р. судом не беруться до уваги, оскільки жодного доказу в підтвердження зазначених обставин до суду надано не було, та крім того, як вбачається з матеріалів справи, касир підприємства ОСОБА_6 зазначила, що на місці проведення розрахунків знаходяться готівкові кошти у розмірі 16037,11 грн., що підтверджується її підписом (а.с.109; 148). При цьому, у судовому засіданні представник позивача посилався, що вказані кошти були зняті «як службова видача»для потреб підприємства, при цьому жодного доказу в підтвердження вказаного надано до суду не було, як не було надано і документу, що підтверджує видачу цих коштів ЗАТ «ОТП Банк»як «виторг». Водночас, позивачем не було також надано доказів на підтвердження того, для чого саме підприємством проводилася 20.07.2010 року операція «службова видача».
Беручи до уваги наведене, суд не приймає посилання представника позивача, на те що готівкові кошти в розмірі 16037,11 грн. були оприбутковані в установленому законом порядку, оскільки вищевказана сума знаходилась на місці проведення розрахунків та не була внесена в фіскальний звітній чек.
Оскільки позивач, знаючи про знаходження грошових коштів на місці проведення розрахунків, у розмірі більшому ніж зазначено у Х-звіті РРО, не здійснив операцію щодо внесення вказаної суми до фіскального звіту, тобто зазначена операція не була зафіксована на реєстраторі розрахункових операцій 21.07.2010 року, суд приходить до висновку про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО.
Оскільки судом встановлено, що позивачем вказана норма порушена, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідає сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, суд вважає, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 80185,55 грн. 00 коп. (16037,11 грн. х 5), а отже рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірним та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі відповідають вимогам ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (яка діяла на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення) щодо їхнього розміру та порядку й строків застосування.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 71, 72, 79, 86, 94, 158 –163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову спільного підприємства «Вітмарк-Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 09.08.2010 року у розмірі 80185 грн. 55 коп. – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 29 квітня 2011 року.
Суддя О.М. Соколенко
.
/