Справа №  1-58/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року                                                                                 смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді:  Шидловський В. Б.

          при секретарі:  Лісничій В.М.

з участю прокурора:  Колотюка В.Д.

захисника    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любар кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с.Жана Аул Унбекшильдерського району Кокчетавської області та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов»язаного, судимого 24.11.2009 року Любарським районним судом за ст.164 ч.1 КК України до 100 год. громадських робіт; 27.05.2010 року Любарським районним судом по ст.389 ч.2 КК України до одного місяця 3 днів арешту,

у вчинені злочину, передбаченого ст. 164 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2, будучи 24 листопада 2009 року судимим Любарським районним судом за вчинення злочину, передбаченого ст.164 ч.1 КК України до 100 год. громадських робіт, після відбуття покарання на шлях виправлення не став, та продовжує не сплачувати аліменти.

ОСОБА_2, незважаючи на те, що відділом державної виконавчої служби Любарського районного управління юстиції був неодноразово попереджений про настання кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина,  з 01 жовтня 2009 року по 01 листопада 2010 року злісно ухиляється від сплати аліментів, які згідно рішення Любарського районного суду 21 серпня 2006 року зобов»язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 серпня 2006 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5.

Підсудний, з метою ухилення від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання неповнолітнього сина, навмисно не повідомляв відділ про отриманий дохід, будь-якої матеріальної допомоги в період з 01 жовтня 2009 року по 01 листопада 2010 року на утримання дитини не надавав.

Заборгованість по несплаті аліментів за період з 01 жовтня 2009 року по 01 листопада 2010 року становить 4153,55 гривень.

Загальна заборгованість по несплаті аліментів станом на 01 грудня 2010 року становить 9414,97 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ст.164 ч.2 КК України визнав повністю і пояснив, що згідно рішення суду він зобов»язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6. Після рішення суду він повинен був сплачувати аліментні платежі, однак не сплачував та 24.11.2009 року був засуджений за ст.164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів до 100 год. громадських робіт. Він неодноразово викликався до ВДВС Любарського РУЮ, де під особистий підпис давав зобов»язання, що буде сплачувати аліментні платежі та в разі несплати буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Грошові кошти, які отримував працюючи неофіційно в м.Києві різноробочим витрачав на власні потреби. Також  він пояснив, що аліментні платежі не буде сплачувати доти, доки не буде проведено експертизу ДНК, щодо встановлення фактичного батька ОСОБА_4 Йому відомо, що його заборгованість по несплаті аліментів в період з жовтня  2009 року по листопад  2010 року становить 4153,55 грн. та загальна заборгованість станом на 01 листопада 2010 року становить 9414,97 грн.

Крім особистого визнання своєї вини у вчиненні даного злочину, вина  ОСОБА_2 стверджується й іншими дослідженими у суді доказами:

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що на даний час працює на посаді   старшого   державного   виконавця   ВДВС   Любарського   РУЮ.   Так, 22 серпня  2006 року до відділу ДВС  надійшов виконавчий лист №  2-417  від 21 серпня 2006 року, виданий Любарським райсудом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку  щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення повноліття сина, тобто до 07 листопада 2018  року. Після  рішення суду ОСОБА_2 повинен був сплачувати аліментні платежі, однак не сплачував та 24 листопада 2009 року був засуджений за ст.164 ч.1 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів до 100 год. громадських робіт. Однак після засудження продовжує злісно ухилятись та в період з жовтня  2009 року по листопад  2010 року аліменти не сплачує, будь-якої матеріальної допомоги не надає та сина ОСОБА_4 не відвідує. Однак неодноразово ОСОБА_2 викликався до ВДВС Любарського РУЮ, де під особистий підпис давав зобов»язання, що буде сплачувати   аліментні платежі та в разі несплати буде притягнутий до кримінальної  відповідальності. Заборгованість у ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2009 року по 01 листопада 2010 року становить 4466,55 грн. Загальна заборгованість по несплаті аліментів становить 9414,97 гривень.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що підсудний згідно виконавчого листа № 2-417 від 21 серпня 2006 року виданого Любарським райсудом зобов»язаний сплачувати на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Після рішення суду, ОСОБА_2 повинен був сплачувати аліментні платежі, однак не сплачував та був засуджений за ст.164 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів до 100 год. громадських робіт. Однак після засудження продовжує злісно ухилятись та в період з жовтня  2009 року по листопад  2010 року аліменти не сплачує, будь-якої матеріальної допомоги не надає та сина ОСОБА_4 не відвідує. Однак неодноразово ОСОБА_2 їздив в м.Київ на заробітки, однак аліментні платежі сплачувати відмовляється. Заборгованість у ОСОБА_2 за період з 01.10.2009 року по 01.11.2010 року становить 4153,55 грн. Загальна заборгованість по несплаті аліментів становить 9414,97 гривень.

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 листопада 2000 року, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в с.Липно Любарського району Житомирської області в сім»ї  ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до виконавчого листа № 2-417/06 від  21 серпня 2006 року, виданого Любарським районним судом, ОСОБА_2 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 серпня 2006 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5  

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягненя нею повноліття.

Із подання відділу ДВС Любарського РУЮ від 22 листопада 2010 року №9152/3 вбачається, що ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів.

Незважаючи на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, підсудний в добровільному порядку аліменти не сплачує, ніде не працює.

Згідно довідки-розрахунку № 9152/3 від 22 листопада 2010 року, виданої відділом ДВС Любарського РУЮ заборгованість по аліментних платежах ОСОБА_2 за період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року, станом на 01 листопада 2010 року, становить 4466,55 грн. Загальна заборгованість станом на 01 листопада 2010 року становить 9414,97 грн.

Копіями вироків Любарького районного суду від 24 листопада 2009 року та від 27 травня 2010 року стверджується, що ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності і був засуджений по ст.164 ч.1 КК України за злісне ухилення від сплати аліментів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою раніше судимою за злочин, передбачений ст.164 КК України,  доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.164 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують покарання, його ставлення до вчиненого.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний вчинив злочин невеликої тяжкості.

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному суд визнає рецидив злочинів.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що він раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, посередньо характеризується за місцем проживання, а тому обирає його в межах санкції ст.164 ч.2 КК України у виді обмеження волі.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, потерпіла просить не позбавляти його волі, то суд рахує зазначені обставини пом’якшуючими і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням особи винного суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе в умовах без ізоляції від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

Суд,-

   З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.164 КК України й  обрати йому покарання  за цим Законом у виді 2 (двох) років обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов”язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого обов”язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція  в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:                                                               Шидловський В. Б.