Справа № 2-1/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" березня 2011 р.

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:     

                   головуючої   –судді  Омелюх В.М.,

                   при секретарі –Ращик П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Солоне  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на ? частину спадкового майна та зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Солонянської державної нотаріальної контори,  Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння, земельну частку (пай), присадибну земельну ділянку ,

В С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1  з урахуванням уточненої позовної заяви від 20 листопада 2002 року звернувся до суду з позовом відповідача про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на ? частину спадкового майна, при цьому на обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина належне йому на праві власності спадкове майно, що складається з житлового будинку та  присадибної земельної ділянки в АДРЕСА_1, а також земельного паю  в землях КСП ім. Чапаєва Солонянського району Дніпропетровської області. Після  смерті батька як спадкоємець за заповітом він на протязі шести місяців фактично прийняв спадок, оскільки вступив в управління та володіння спадковим майно, так як взяв собі належні померлому  телевізор, одяг, ковдру, постільну білизну,  частину грошей від продажу мотоцикла та отриманого за оренду земельного паю частину зерна. 15 листопада 2001 року звернувся до  Солонянської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зв’язку з чим він змушений звернутися з позовом до суду для встановлення факту прийняття спадщини після його померлого  батька ОСОБА_3 та про визнання права власності на ? частину спадкового майна.

        В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що після смерті батька залишилося спадкове майно, яке складається з  будинку, земельної ділянки біля будинку, земельної частки (паю) в  КСП ім. Чапаєва, побутових речей в будинку та мотоцикла, який в серпні місяці він продав разом з відповідачем ОСОБА_2 на запчастини, а гроші поділили порівну, як і отримане від  здачі в оренду земельної частки (паю) зерно, з якого частину дали співмешканці батька - ОСОБА_4 Крім цього, за згодою відповідача він взяв собі телевізор, пральну машинку та розділили порівну постільну білизну. Заяву до нотаріальної контори він подав із запізненням на чотири дні, але вважає, що фактично прийняв спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном та прохав визнати за ним право власності на ? частину спадкового майна, в тому числі ?  частину житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями та ?  частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, які розташовані по АДРЕСА_1 та ?  частину земельного паю в порядку спадкування за заповітом, оскільки батько при житті було складено заповіт, за яким він заповідав йому та відповідачеві ОСОБА_2 все своє майно в рівних долях.

          У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали та пояснили, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилася спадщина, яка складається з будинку, мотоциклу, телевізора, холодильника, сіялки та пральної машинки, газової плити, отриманого за земельний пай зерна.  Після  смерті батька позивач ОСОБА_1 сказав, що йому нічого не потрібно і не брав ніяких речей померлого.  Позивач в село майже не їздив, не обробляв земельну ділянку, документи на яку знаходяться у відповідача ОСОБА_2  Після смерті батька він лише інколи приїздив до співмешканки батька ОСОБА_4 Коли він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, то повідомив нотаріуса, що його брат в усній формі від спадку відмовився, а на його прохання написати відмову від спадку позивач відмовився.

         ОСОБА_2  з урахуванням уточнень від 01 вересня 2003 року та 29 липня 2010 року звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, Солонянської державної нотаріальної контори,  Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння, земельну частку (пай), присадибну земельну ділянку. На обґрунтування своїх позовних вимог посилається  на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_6, яка за життя разом зі своїм чоловіком та його  батьком ОСОБА_3 збудували будинок  в АДРЕСА_1, який згідно виданого  на підставі  рішення Письмечівської  сільської ради  №8 від 04 серпня 1994 року свідоцтва на право приватної власності належав батькові ОСОБА_3  Оскільки будинок являється спільною власністю подружжя, тому він вважає, що  його матері належала ? частина даного домоволодіння, яке складається з житлового будинку А, літньої кухні Б, гаражу В, сараїв Г,Д, підвалу Е, колодязя К, огорожі №1,2, а спадкоємцями першої черги після смерті матері, є його батько, він та брат ОСОБА_1 Після смерті матері він  звернувся  27 грудня 1995 року  до Солонянської державної нотаріальної контори з заявою  про прийняття спадщин, яку також фактично прийняв і батько ОСОБА_3, який проживав и був прописаний в спірному будинку. В той же час відповідач ОСОБА_1 в будинку після смерті матері не проживав, ніякого спадкового майна не отримував, в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини не подавав, тому не являється таким, який прийняв спадщину в установленому законом порядку, що свідчить, про те, що після смерті матері спадщину прийняв його батько та він, в зв’язку з чим саме вони мають право на спадщину після неї в рівних частках по ?  кожний. Коли ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько, то відкрилась спадщина на належні померлому ?  частини житлового будинку в АДРЕСА_1,  земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого  підсобного  господарства розміром 0,4992 га та земельну частку (пай)  розміром 7,91 га, згідно виданого на підставі рішення Солонянської районної державної адміністрації від 15 серпня 1996 року за №481-Р сертифікату  №017203, який зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів за №293 від 26 серпня 1996 року. Ще за життя батько склав зареєстрований в Солонянській державній нотаріальній конторі за №904 заповіт від 19 березня 1997 року, згідно якого все його майно  він заповів йому та його брату відповідачу  ОСОБА_1 в рівних частках. Оскільки  після смерті матері йому в порядку спадкування по закону належить ? частина спірного будинку, то його батько заповів йому і відповідачу не весь будинок, а тільки ? частини, тому заповіт є частково не дійсним на  ? частину спадкового майна у вигляді житлового будинку. Він після смерті батька 08 серпня 2001 року звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а відповідач ОСОБА_1 в нотаріальну контору на протязі шести місяців не завертався, фактично спадщину не прийняв, оскільки ніякого належного померлому батькові майна не брав. В той же час після смерті батька 08 серпня 2001 року він звернувся з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, тому саме йому фактично перейшла спадщина після смерті батька, в зв’язку з чим саме за ним необхідно визнати право власності на все спадкове майно, що належало ОСОБА_3         

           В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали  в повному обсязі, прохали визнати  частково недійсним заповіт від 19 березня 1997 року та  визнати за  ОСОБА_2  право власності в порядку спадкування  після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 на  домоволодіння по АДРЕСА_1, а також на земельну частку (пай) в розмірі 7,91 га яка розташована на землях  КСП ім. Чапаєва Солонянського району Дніпропетровської області та присадибну земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та ведення особистого  підсобного  господарства розміром 0,4992 га.  Відповідач ОСОБА_1  ніякої заяви до нотаріальної контори не подавав, майна з будинку батька не брав, зерна згідно книги обліку видачі сільськогосподарської продукції пайщикам за оренду  земельного  паю, який належала батькові, не отримував, що свідчить про те, що він не прийняв спадок в установленому законом порядку, а  тому не можуть бути задоволені його позовні вимоги на ?  частину спадкового майна, в зв’язку з чим прохали відмовити в задоволенні позову позивача ОСОБА_1

Представник відповідача - Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.102 т.3) під розписку, не з’явився. Згідно листа прохали розглядати справу у відсутність їх представника. В судових засіданнях протягом розгляду справи, в тому числі 10 березня 2011 року, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що померлим  ОСОБА_3 при житті було складено заповіт, за яким він своє спадкове майно заповідав в рівних частках своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які і мають право на спадкове майно, оскільки обоє прийняли спадок, так як вступили в управління та володіння спадковим майном. Вважала, що будь-яких підстав для визнання частково недійсним заповіту немає, оскільки його було складено та нотаріально посвідчено відповідно до волі померлого батька сторін, а доводи позивача за зустрічним позовом  ОСОБА_2 та його представника не можуть бути прийняті до уваги, в той же час позовні вимоги  позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтвердила факт прийняття ним спадку після померлого батька шляхом вступу в управління  та володіння спадковим майном, внаслідок чого він має право на спадок нарівні з ОСОБА_2

Представник відповідача –Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у судовому позовні вимоги позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 щодо визнання частково недійсним заповіту та права власності на все спадкове майно не визнала, оскільки вони не обґрунтовані на законі, а Солонянська державна нотаріальна контора по даному позову не є належним відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 року  за №435/2001 відкрилася спадкова справа після померлого ОСОБА_3  Заяву про прийняття спадщини в визначений законом шестимісячний строк подав ОСОБА_2,  при цьому заявником, крім інших документів, було пред’явлено заповіт посвідчений від імені спадкодавця на жилий будинок на ім’я двох спадкоємців - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Другий спадкоємець ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини у визначені ст.549 Цивільний кодекс України  у редакції 1963 року до нотаріальної контори не подав, в зв’язку з чим нею, як державним нотаріусом, відповідно до Закону України «Про нотаріат»було  надіслано 25 жовтня 2001 року спадкоємцю ОСОБА_1 листа про видачу свідоцтва на спадщину на майно померлого батька іншому спадкоємцю,який прийняв спадщину, з зазначенням строку повідомлення про прийняте рішення,  оскільки він в установлений законом строк  з невідомих причин  не прийняв спадщину шляхом подання заяви до нотаріальної контори. 15 листопада 2001 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва на належну частку спадщини звернувся ОСОБА_1, на підставі чого, перевіривши факти вступу та прийняття спадщини, нотаріусом були видано  постанову про відмову у видачі свідоцтв на спадщину  в зв’язку з пропуском строку на подачу заяви про  прийняття спадщини та відмови іншого спадкоємця ОСОБА_2, яким прийнято спадок, дати згоду на вступ у спадщину спадкоємця ОСОБА_1 Після видачі даної постанови в подальшому з питань видачі свідоцтва на спадщину спадкоємці не зверталися, а Солонянською державною нотаріальною конторою  прав ОСОБА_2 щодо належного оформлення його прав порушено не було, оскільки ніяких нотаріальних дій не вчинялося, а спір між спадкоємцями став предметом розгляду у суді. Вважала, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині  встановлення факту прийняття спадку знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, в зв’язку з чим обидва спадкоємці мають право на спадкове майно померлого батька в рівних долях.

          Представник третьої особи –Солонянської районної державної адміністрації у судовому засіданні вважав, що позов позивача ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки обидва спадкоємці мають рівні права на спадкове майно, при цьому Солонянською райдержадміністрацію не вчинялось будь-яких дій, які б перешкоджали їм оформити свої спадкові права.

          Третя особа –ОСОБА_7, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з’явився (а.с.103 т.3). Згідно заяви прохав розглядати справу у його відсутність (т.3 а.с.107). У судовому засіданні 10 березня 2011 року пояснив, що обидва спадкоємці мають право на спадкове майно, в тому числі і ОСОБА_1, який взяв собі частину належного померлому батькові майна.

          Представник третьої особи –відділу Держкомзему у Солонянському районі, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  у судове засідання не з’явився. Згідно листа прохали розглядати справу у відсутність їх представника (а.с.109 т.3).

        Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні  показала, що  її співмешканець ОСОБА_3, з яким вона прожила п’ять років,  помер  ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В нього є два сини та  була донька, яка померла. Після смерті ОСОБА_3 залишилося багато нових речей, які позивач та відповідач поділили порівну  між собою через 40 днів після його смерті, в тому числі частину дали і їй. Також  поділили посуд, зерно та інші побутові речі. Телевізор та пральну машинку забрав ОСОБА_1 Коли вона переїздила до своїх дітей в селище Солоне то в будинку залишився гардероб, холодильник та деякі інші речі. Крім того, показала, що садила огород разом з відповідачем ОСОБА_2, але коли приїхала від дітей в село Круте, то огород вже було прибрано і її частина також, сусіди сказали, що приїздила ОСОБА_5 і все забрала.

      Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що  ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є  батьком позивача і відповідача та після смерті своєї дружини проживав зі співмешканкою ОСОБА_4 , яка після його смерті  до вересня місяця 2001 року  проживала у спірному будинку в АДРЕСА_1, а потім коли викопала на огороді картоплю виїхала з села до своїх дітей в селище Солоне. Вона здійснювала видачу зерна орендодавцям за договорами оренди земельних паїв. Влітку 2001 року було завезено зерно для видачі орендної плати пайщикам, в тому числі і зерно померлого ОСОБА_3, в зв’язку з чим вона попрохала дітей ОСОБА_4, щоб вони перевезли зерно в двір житлового будинку померлого ОСОБА_3, що вони і зробили. А коли в серпні місяці приїхали позивач та відповідач, то  розділили зерно між собою, про що їй достовірно  відомо, оскільки позивач  ОСОБА_1 приїздив до неї та молов його на дерть.  Зі слів позивача вона знає, що вони з  відповідачем продали мотоцикл батька за 450 гривень, які поділили між собою порівну. Вона бачила  як ОСОБА_1 перевозив належні батькові пральну машинку та газову плитку, а в вересні місяці забрав і телевізор,  при цьому  був присутній і відповідач ОСОБА_2

      Свідок  ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною позивача ОСОБА_1, батько якого ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на третій день після його смерті брати почали ділити майно, при цьому співмешканці батька ОСОБА_4 нічого не дали. Через місяць після смерті батька її чоловік забрав належні батькові поломану пральну машинку та телевізор. В серпні місяці 2001 року позивач та відповідач поділили порівну зерно та продали мотоцикл за 450 гривень, що їй відомо зі слів позивача, а кошти поділили порівну. Позивач ОСОБА_1 сподівався, що через пів року оформить спадкове майно пополам з відповідачем ОСОБА_2, але коли  пішов до нотаріуса то дізнався, що відповідач подав заяву і забрав усі документи на спадкове майно.

      Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, показання свідків, дослідивши надані докази, приходить до наступного.

       В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3 (а.с.9,22 т.1, а.180 т.2), який є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.8,23). ОСОБА_3 на день його смерті належали на праві власності на підставі виданого 05 жовтня 1994 року виконкомом Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області свідоцтва про право особистої власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1(а.с.30,54 т.1) та згідно державного акту серії III-ДП №109185 від 07 липня 1999 року (а.с.15,38-39,131-132,157-158 т.1, а.с.185 т.2), виданого на підставі рішення Письмечівської сільської ради  народних депутатів від 12 жовтня 1995 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №362, земельна ділянка для обслуговування зазначеного житлового будинку та ведення особистого  підсобного  господарства розміром 0,4992 га, вартістю 1249 гривень станом 12 липня 2002 року (а.с.42 т.1) та відповідно до виданого 26 серпня 1996 року Солонянською державною адміністрацією Дніпропетровської області сертифіката на право на земельну частку(пай) серія ДП №017203 (а.с.75,133-134,155-156 т.1, а.с.184 т.2) земельна частка(пай) в землях колективної власності КСП ім. Чапаєва Солонянського району Дніпропетровської області розміром 7.91 умовних кадастрових гектари, вартістю 69660 гривень на день звернення з позовом до суду (а.с.10 -11т.1).

          ОСОБА_3 за життя  19 березня 1997 року було складено та нотаріально посвідчено  Письмечівською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області за реєстровим №25 заповіт, за яким все його майно та житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 він заповідав ОСОБА_2  та ОСОБА_1 (а.с.24 т.1).

          Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне померлому спадкодавцю майно, в зв’язку з чим за заявою спадкоємця ОСОБА_2 від 07 серпня 2001 року Солонянською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №453\2001 (а.с.21-27,136 т.1. а.с.233-238 т.3), що іншими особами, що беруть участь у справі не оспорюється.

          З матеріалів спадкової справи вбачається, що інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлого батька ОСОБА_2 звернувся 15 листопада 2001 року, але державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори від 20 листопада 2001 року йому було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом в зв’язку з пропущеним строком прийняття спадщини (а.с.5,26 т.1, а.с.182 т.2,а.с.238 т.3).

Згідно довідки Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.23 т.1, а.с.236 т.3) померлий ОСОБА_3 проживав та був прописаний в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.ст.548,549 ЦК України 1963 року, який був чинним на день виникнення спірних правовідносин, вважається, що спадкоємець прийняв спадок якщо він  протягом шестимісячного строку з дня прийняття спадщини вступив в управління чи володіння спадковим майно або подав заяву про прийняття спадини до нотаріальної контори.

В судовому засіданні факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 в порядку  визначеному п.1 ч.1 ст.549 ЦК України 1963 року знайшов своє підтвердження показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_8  Крім того,  ОСОБА_1 після фактичного прийняття спадщини подав  15 листопада 2001 року і заяву до Солонянської державної нотаріальної контори (а.с.5,26 т.1, а.с.182 т.2,а.с.238 т.3), а вказане свідчить, що ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом вступив в фактичне володіння спадковим майном до закінчення шестимісячного строку, що за законом визначався для прийняття спадщини та є достатні підстави для встановлення цього факту в порядку ст.256 ЦПК України, оскільки це є підставою для виникнення спадкових правовідносин для осіб, що звернулись до суду з вимогою про встановлення такого факту.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що спадок за заповітом на майно померлого ОСОБА_3 прийняли як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2

В той же час, в судовому засіданні не встановлено підстав для визнання частково недійсним заповіту спадкодавця ОСОБА_3 в частині ?  частки спірного житлового будинку, який було придбано подружжям в період шлюбу, як спільному майні подружжя, оскільки право власності на житловий будинок при житті спадкодавця було визнано за ним,  а  його дружиною ОСОБА_6 за життя частка в спільному майні не визначалась, правовстановлюючі документи на житловий будинок на ім’я ОСОБА_3 не оспорювались. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що свідчить про те, що заповіт на житловий будинок ОСОБА_3 було складено після її смерті, при цьому згідно рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2010 року (а.с.111-115 т.3, а.с.134-135 т.2), до розгляду якої зупинялось провадження по даній цивільній справі, за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 визнано в порядку спадкування за законом за кожним право на 1/3   частину спадкового майна померлої ОСОБА_6 у вигляді земельної частки (паю), при цьому спору між спадкоємцями з приводу іншого спадкового майна, яке б належало померлій ОСОБА_6 між сторонами не було.

Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішення у цивільній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання частково недійсним заповіту ОСОБА_3 необхідно відмовити.

В той же час, суд приходить до висновку, що і у позивача ОСОБА_1, і у позивача ОСОБА_2 є право в порядку спадкування за заповітом на ?  частину спадкового майна померлого ОСОБА_3, в зв’язку з чим за кожним з них необхідно визнати право на ?  частину належного спадкодавцю житлового будинку та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1 та на ? частину земельної частки (паю) в землях колективної власності КСП ім. Чапаєва Солонянського району, в зв’язку з чим їх позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а в задоволенні іншої частини позовних вимог позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 необхідно відмовити за недоведеністю їх в судовому засіданні, оскільки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

В задоволенні позовних вимог позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 до відповідачів –Письмечівської сільської ради, Солонянської державної нотаріальної контори про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння, земельну частку (пай), присадибну земельну ділянку необхідно відмовити, оскільки дані особи не є належними відповідачами за даним позовом.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги кожного з позивачів на ?  частину спадкового майна, суд вважає можливим здійснити взаємне зарахування судових витрат, які підлягали б стягненню з кожного з них на користь іншого в частині вимог щодо визнання права на спадкове майно, оскільки такі витрати є рівними.

В той же час, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача по основному позову  ОСОБА_1 необхідно стягнути відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати в частині позову щодо встановлення юридичного факту. Для стягнення з відповідачів –Письмечівської сільської ради, Солонянської державної нотаріальної контори судових витрат  як позивача ОСОБА_1, та і позивача ОСОБА_2 відсутні, оскільки дані особи не є належними відповідачами за даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.524-527, 534, 534, 549 ЦК України 1963 року, ст.10, 11, 57, 60, 79-82, 88, 212-215, 234, 256-259 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на ? частину спадкового майна  задовольнити.

          Встановити факт прийняття спадщини  ОСОБА_1 після  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року його батька ОСОБА_3 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 на 1\2 частину розташованих по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями та 1\2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,2496 га.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1\2 частину  земельної частки (паю)  після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року члена КСП ім. Чапаєва Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 розміром 3,955 умовних кадастрових гектари.

          Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Солонянської державної нотаріальної контори,  Письмечівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання частково недійсним заповіту, визнання права власності в порядку спадкування на домоволодіння, земельну частку(пай), присадибну земельну ділянку  задовольнити частково.

         Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 на 1\2 частину розташованих по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями та 1\2 частину земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства розміром 0,2496 га.

           Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1\2 частину  земельної частки (паю) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року члена КСП ім. Чапаєва Солонянського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 розміром 3,955 умовних кадастрових гектари, відмовивши в задоволенні іншої частини позову.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок.

                 Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів  з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

             ГОЛОВУЮЧИЙ: суддя