Справа №  1-32/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.03.2011року

          Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:

головуючого судді                    Сусловець М. Г.,

при секретарі                             Климець В.І.

з участю прокурора                  Капустіна О.М.

та адвоката                                ОСОБА_1

представників                           ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, студента Рогачів-Волинської філії Новочорорийського ДАТ, судимого 1 червня 2009 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області, за ст.ст. 187 ч. 2; 296 ч. 2; 70 ч. І; 69; 75; 104 КК України на 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, -  

за ст. 186 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В кінці вересня 2009 року, близько 21 години, неповнолітній ОСОБА_4, перебуваючи на автобусній зупинці, яка розташована неподалік від ЗОШ № 4 по вулиці Пушкіна в м. Новоград-Волинський підійшов до ОСОБА_5 та попросив надати йому для здійснення дзвінка мобільного телефона. На прохання ОСОБА_4, ОСОБА_5, погодився та передав йому свого мобільного телефона моделі "Нокіа 6300", вартістю 800 грн., з сім карткою оператора мобільного зв'язку "Лайф", вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 70 грн., флеш карткою пам'яті 2 гігабайти, вартістю 155 грн. В подальшому, ОСОБА_4, на вимогу ОСОБА_5, відмовився повертати мобільного телефона. ОСОБА_5, усвідомлюючи, що ОСОБА_4, відкрито викрадає його мобільний телефон, висловив в адресу ОСОБА_4, повторну вимогу негайно повернути йому мобільний телефон, однак ОСОБА_4 не маючи наміру його повертати ОСОБА_5, з викраденим майном залишив місце скоєного злочину, внаслідок чого заподіяв неповнолітньому потерпілому матеріальну шкоду на суму 1050 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що в кінці вересня 2009 року, близько 21 години, він перебуваючи на автобусній зупинці, яка розташована неподалік від ЗОШ № 4 підійшов до ОСОБА_5 та попросив надати йому для здійснення дзвінка мобільного телефона. На його прохання ОСОБА_5, погодився та передав йому свого мобільного телефона. В подальшому, він зробив вигляд, що робить телефонний дзвінок та почав відходити від ОСОБА_5 На вимогу ОСОБА_5, він відмовився повертати мобільного телефона. Він не маючи наміру його повертати ОСОБА_5, з викраденим майном залишив місце скоєного злочину.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного стверджується наступними доказами, дослідженими судом.

Показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5, з яких видно, що в вересні 2009 року, близько 21 години, він знаходився на автобусній зупинці, яка розташована навпроти ЗОШ № 4. В цей час до нього на вказану автобусну зупинку підійшов ОСОБА_4, який попросив у нього мобільного телефона комусь зателефонувати. На таке його прохання він погодився і дав йому свого телефона. Приблизно через 5 хвилин, він сказав ОСОБА_4, щоб він повернув йому мобільного телефона, але у відповідь від нього почув, що він ніякого мобільного телефона у нього не брав. Почувши таку відповідь від ОСОБА_4, він зрозумів, що останній таким чином забирає у нього його мобільного телефона, а тому вдруге висловив йому вимогу повернути належного йому мобільного телефона, однак ОСОБА_4, не реагуючи на його вимоги пішов від вказаної автобусної зупинки, так і не повернувши йому мобільного телефона. Цивільний позов по справі під час досудового слідства не заявив, пояснив, що ОСОБА_4 відшкодував повністю спричинені збитки.

Показаннями свідка ОСОБА_6 з яких видно, що в кінці вересня 2009 року, близько 21 год., коли він проходив понад автобусною зупинкою, яка розташована навпроти ЗОШ № 4, то там зустрів своїх знайомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які між собою розмовляли. Привітавшись з ними, пішов в напрямку до центру міста. Через деякий час. Коли він звертався з центру міста то на вказаній автобусній зупинці він зустрів лише ОСОБА_5, ОСОБА_4, вже там не було. Під час розмови з ОСОБА_5, від нього дізнався, що ОСОБА_4, на вказаній автобусній зупинці, даного дня, попросив у нього його мобільного телефона, щоб комусь зателефонувати. Після того як він комусь зателефонував то його мобільного телефона, на його вимоги повернути йому мобільний телефон, не повернув. У жовтні 2009 року він також при зустрічі з ОСОБА_5, дізнався від нього, що ОСОБА_4, так йому і не віддав його мобільного телефона і по даний час. Крім цього, він показав, що коли він в кінці листопада 2009 року йшов до школи № 10 в м. Новоград-Волинський, то до нього підійшов ОСОБА_4, який в розмові з ним попросив, що якщо його викличуть до міліції працівники міліції, то об він сказав їм не правду а саме що він його на вище вказаній автобусній зупинці не бачив, так як він хоче помиритися з ОСОБА_5, за забраний ним у нього мобільний телефон.

Показаннями свідка ОСОБА_7, з яких видно, що він працює ст. оу СКР Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, майор міліції. У нього на виконанні знаходились матеріли перевірки по заяві ОСОБА_3, про заволодіння мобільним телефоном моделі "Нокіа 6300", у її неповнолітнього сина ОСОБА_5, що мало місце по вулиці Пушкіна в м.Новоград-Волинський, в кінці вересня 2009 року. Під час перевірки по даним матеріалам, було встановлено, що вказаним мобільним телефоном у неповнолітнього ОСОБА_5, заволодів неповнолітній ОСОБА_4 коли вони удвох знаходились на автобусній зупинці, яка розташована напроти ЗОШ № 4. А саме, коли неповнолітній ОСОБА_5, знаходився на автобусній зупинці, то під час розмови зі своїм знайомим ОСОБА_4, останній попросив у ОСОБА_5, мобільного телефона, щоб він комусь передзвонив. На таке прохання ОСОБА_4, ОСОБА_5 дав йому свого мобільного телефона. Через декілька хвилин, ОСОБА_5, почав просити, щоб ОСОБА_4, віддав йому його мобільного телефона, на що останній сказав, що ніякого телефона він у нього не брав і тримаючи телефон при собі, пішов з автобусної зупинки. Ним було викликано до Новоград-Волинського МВ УМВС неповнолітнього ОСОБА_5, з метою уточнити деякі питання щодо даного факту. В цей час у службовому кабінеті знаходився ОСОБА_4 Коли він зайшов у даний кабінет, то ОСОБА_5, відразу ж впізнав ОСОБА_4, як особу яка заволоділа його мобільним телефоном.

Показаннями свідка ОСОБА_8, з яких видно, що її племінник ОСОБА_4 , знаходився у неї в гостях в с. Крайня Деражня приблизно з 17 вересня 2009 року до 26 вересня 2009 року. Після 26 вересня 2009 року він поїхав до себе до дому в м. Новоград-Волинський. Потім він до неї в гості приїжджав вже у жовтні 2009 року.

Протоколом очної ставки від 3 лютого 2010 року між потерпілим ОСОБА_5, та свідком ОСОБА_4 з якого видно, що потерпілий ОСОБА_5, прямо вказав на ОСОБА_4, як на особу, яка відкрито викрала у нього його мобільного телефона в кінці вересня 2009 року, близько 21 години на автобусній зупинці, яка розташована по вулиці Пушкіна навпроти ЗОШ № 4 в м. Новоград-Волинський (а.с. 40-47).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього, від 14 квітня 2010 року, з якого видно, що свідок ОСОБА_6, на місцевості розповів та показав про те, що він в кінці вересня 2009 року, близько 21 години бачив на автобусній зупинці, яка розташована по вулиці Пушкіна в м. Новоград-Волинський навпроти ЗОШ № 4, своїх знайомих ОСОБА_4, і ОСОБА_5, які про щось між собою розмовляли. Побачивши їх він підійшов до них, привітався і пішов в напрямку центра міста. Пояснив та показав що зупинці в той час освітлювалась ліхтарем, який розташований на даній зупинці (а.с. 126-130).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицю до нього, від 14 квітня 2010 року, з якого видно, що потерпілий ОСОБА_5, на місцевості розповів та показав про те, як в кінці вересня 2009 року, близько 21 години у нього на автобусній зупинці, яка розташована по вулиці Пушкіна в м. Новоград-Волинський навпроти ЗОШ № 4, його знайомий ОСОБА_4, відкрито викрав його мобільного телефона моделі «Нокіа 6300». Також пояснив що до них в цей час підходив його знайомий ОСОБА_6, який з ними привітався та пішов в напрямку центра міста (а.с. 139-142).

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудного у пред’явленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ст. 186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинене повторно.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є щире каяття, відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений злочин є тяжким, тяжких наслідків від якого не наступило, особу винного, який свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, розкаявся у вчиненому, відшкодував завдані ним збитки потерпілому, злочин вчинив під час іспитового строку, суд бере до уваги і те, що під час досудового слідства та розгляду справи в суді поступив до учбового закладу, публічно в судовому засіданні попросив вибачення у всіх присутніх за свої дії, після вчинення злочину не спілкується з особами які схильні до вчинення протиправних дій, про що свідчать характеристика з місця проживання, згідно яких характеризується позитивно, з дня вчинення злочину і до даного часу до кримінальної, адміністративної відповідальності не притягувався, що свідчить про правильну, об’єктивну оцінку власної поведінки після вчинення злочину, сумлінне виконання ним громадських обов’язків,  постійно допомагає матері, яка є інвалідом ІІ ї групи по захворюванню опорно-рухового апарату, думку потерпілого та його матері, які просять суд не позбавляти волі підсудного, обставини, що пом'якшують покарання винного та призначає йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В   :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і обрати йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання у вигляді 3000 (три тисячі) грн. штрафу.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому попередньо обраний –підписка про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому, що тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий