Справа  1-229/11

В И Р О К

іменем  України

21 квітня 2011 року                                   Личаківський районний суд м.Львова

в складі :          головуючого судді -                    Гирич  С.  В.

          при секретарі -                    Мединській Л.С.

          з участю прокурора -                    Шкодяк І.А.

захисника -                              ОСОБА_1

та підсудного -                    ОСОБА_2

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальну справу про обвинувачення:   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1; уродж.: АДРЕСА_1 громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, військовозобов’язаного, призваний на військову службу Дрогобицьким МВК Львівської області 18.05.2004р., військовослужбовець військової служби за контрактом; адреса постійного місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1, - за ст. 408 ч.1 КК України, суд, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, укладеним з військовою частиною 2144  22.04.2005р. для проходження військової служби у Державній Прикордонній службі України терміном на три роки, будучи призначений на посаду стрільця роти матеріального забезпечення військової частини 2144, 10.10.2005р.    умисно, самовільно залишив вказану військову частину 2144, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74 з метою ухилення від військової служби, з цього часу переховувався у м. Стрий Львівської області до 22.01.2011р., чим вчинив дезертирство.

В судовому засіданні підсудний винність у скоєному визнав повністю, суду показав, що з 2004р. проходив дійсну строкову військову службу у Львівському прикордонному загоні ДПС України, військовій частині 2144. По завершенню строкової служби, 22.05.2005р. ним укладено контракт із військовою частиною 2144 для проходження військової служби у Державній Прикордонній службі України терміном на три роки та наказом командира частини був призначений на посаду стрільця роти матеріального забезпечення військової частини 2144.

На початку жовтня 2005р. він вибув на вихідні по місцю проживання в АДРЕСА_1 а 10.10.2005р. мав з’явитися на службу. З метою ухилення від проходження військової служби, він переїхав в м. Стрий Львівської області, де винайняв житло по АДРЕСА_2, та проживав у цивільному шлюбі із ОСОБА_3 Згодом  стало відомо, що його розшуковують через ухилення від служби, але у військову частину боявся повернутися. Тому нікому не повідомляв про своє місце перебування та проживання. 22.01.2011р. його було затримано працівниками міліції по місцю проживання. У скоєному розкаюється.

Крім визнання вини підсудним, його винуватість у скоєному стверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні ствердила, що знає підсудного більше 8 років, була його дівчиною. Їй відомо, що підсудний після звільнення із строкової служби заключив контракт і мав проходити службу у військовій частині. В жовтні 2005 р. він зателефонував їй на мобільний телефон та попросив приїхати в м. Стрий Львівської області, однак нікому про це не повідомляти. Вона поїхала до підсудного, у м. Стрий  вони винайняли житло, проживали в цивільному шлюбі, своє місце перебування нікому не повідомляли, навіть своїм рідним. Підсудний не хотів з’являтися на службу, а згодом коли зрозуміли, що зробили помилку, підсудний  боявся повернутися у військову частину. 22.01.2011 року підсудного було затримано працівниками міліції по їх місцю проживання.

Як вбачається з контракту про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України від 22.04.2005р. укладеного начальником Львівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Амбросом І.В. та ОСОБА_2 (а.с.23-24 Том №1), ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання проходити військову службу в Державній прикордонній службі України протягом трьох років з 22.04.2005р. по 21.04.2008р.

Відповідно до наказу командира військової частини 2144 №77-ос від 22.04.2005р. (ас.74 Том №1), вбачається, що  військовослужбовця ОСОБА_2 зараховано на військову службу за контрактом на три роки, з 22.04.2005р. по 21.04.2008р. та призначено на посаду стрільця роти матеріального забезпечення.

Як вбачається із висновку службового розслідування за фактом неприбуття на службу без поважних причин стрільця-такелажника роти матеріального забезпечення рядового служби за контрактом, затвердженого 19.10.2005р. ТВО начальником Львівського прикордонного загону О.Г. Рибак (а.с.6-8 Том №1), рядовому служби за контрактом ОСОБА_2 було надано вихідні дні 8-9 жовтня 2005р. без права залишати межі Львівського гарнізону, однак 10.10.2005р. при проведенні розводу на заняття в роті матеріального забезпечення було виявлено його відсутність. Оскільки вжиті заходи по усному розшуку ОСОБА_2 не дали позитивних результатів, встановити його місце перебування не виявилося можливим,  тому було прийнято рішення про порушення кримінальної справи.

Згідно протоколу про затримання  від 22.01.2011р. (а.с.5 т.4) вбачається, що підсудний ОСОБА_2  у цей день був затриманий працівниками Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області по підозрі у скоєнні злочину та поміщений для утримання в ІТТ Дрогобицького МВ ГУМВСУ у Львівській області.

Таким чином винуватість підсудного доведена повністю.

Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 408 ч.1 КК України, оскільки він будучи військовослужбовцем військової служби, проходячи службу на посаді стрільця роти матеріального забезпечення військової частини 2144, 10.10.2005р.   умисно, самовільно залишив вказану військову частину 2144, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 74 з метою ухилення від проходження військової служби,  достовірно знаючи про необхідність проходження військової служби згідно укладеного контракту на службу не з’являвся, змінив місце проживання та  переховувався  до 22.01.2011р., чим вчинив дезертирство.

Призначаючи покарання підсудному, судом враховується характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

Обставинами, які пом’якшують покарання –щире каяття та сприяння слідству у розслідуванні даного злочину.

Обставини, які обтяжують покарання –відсутні.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує, що він  раніше не судимий,  вчинив злочин середньої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно, не одружений.

А тому, враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку про те, що   виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і  йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.408 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.408 КК України – у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк покарання  ОСОБА_2 слід рахувати з часу затримання з 22.01.2011р.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити –тримання під вартою.

На вирок суду можу бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення.  

Суддя:                                                                                          Гирич  С.   В.