Справа №1-194 2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 травня 2007 року     Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого                              Закутського В.І.

При секретарі                              Чіковій Т.М.

З участю прокурора                   Буц Г.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Афанасівка Сергієвського району Північно-Казахстанської області, Казахстан, громадянина України, на одруженого, не працюючого, проживає в с Манному Вознесенського району Миколаївської області, згідно ст. 89 КК України не судимого, У скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ

Наприкінці листопада 2006 року з нежилого будинку ОСОБА_2 на уулиці Шкільній, 61 села Манне Вознесенського району ОСОБА_1, з корисних мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав два опорних колеса від сівалки СУПН-8, які знаходились на зберіганні в даному будинку та належать ТОВ «Стан», чим заподіяв матеріальний збиток на суму 1260 грн.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю і пояснив суду, що дійсно наприкінці листопада 2006 року його брат дав йому ключі від будинку матері і попросив набрати там борошна. Прийшовши в будинок матері, він побачив там два колеса від сівалки. Він їх виніс з хати на подвір»я, а ввечері відніс їх до свого знайомого ОСОБА_3 і продав їх за 50 грн. Отримані гроші сплатив за електроенергію, бо йому погрожували відрізати електроенергію за несплату. В квітні 2007 року мати виявила факт крадіжки і прийшла до нього, після чого він забрав колеса у ОСОБА_3 і повернув їх матері. У скоєному кається.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину повністю, то суд, за згодою учасникі судового розгляду визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Вина підсудного ОСОБА_1 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи: заявою директора ТОВ «Стан» Садирева В.В./а.с. 2/, довідкою ТОВ «Стан», що колеса від сівалки СУПН-8 залишалися на зберіганні у ОСОБА_2 /ас.3/, довідкою про

вартість колес від сівалки СУПН-8 в зборі /а.с.4/, протоколом огляду місця події, згідно якого ОСОБА_1 добровільно видав викрадені ним з будинку матері 2 колеса від сівалки СУПН-8 /а.с. 9/, Розпискою ОСОБА_2 про отримання колес /а.с. 10/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 скоїв таємне викрадення чужого майна /крадіжку/, то суд його дії кваліфікує по ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного суд враховує щире    каяття    у    скоєному,        повернення    викраденого,    задовільну характеристику з місця проживання. Обтяжуючих обставин суд не вбачає.

З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, суд не знаходить підстав для призначення покарання, пов»язаного з позбавлення волі, вважаючи можливим застосувати ст.ст. 75,76 КК України.

Керуючись ст.ст. 231-234 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в один рік.

На підставі ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - відмінити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на

протязі 15 діб.