Справа № 2-600/2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня 2007 року                   Канівського міськрайонного суду Черкаської області

в складі:

головуючого судді        Штих К.М.

при секретарі                Десятник О.А.

за участю адвоката       ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах,  неустойки (пені) від суми несплачених аліментів

ВСТАНОВИВ:

що позивачка звернулася з позовом в суд до відповідача про стягнення заборгованості по аліментах,  неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,  посилаючись на те,  що згідно рішення Канівського міськсуду від 10.03.95р. з відповідача на користь неї,  на утримання їх дочки ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_1 стягуються аліменти в розмірі 1А частини заробітку (доходу) до її повноліття щомісячно,  однак з січня 2000 року відповідач ухиляється від сплати аліментів,  змінював місце роботи та проживання,  а у 2001 році був засуджений і відбував міру покарання,  не працював і аліменти не сплачував,  вона розшукувала його,  приймала всі міри для того щоб стягувати аліменти.

З січня 2006 р. Відповідач має постійне місце роботи,  однак аліменти за січень,  лютий і березень 2006 р. не сплачував,  внаслідок чого виникла значна заборгованість в сумі 25 438, 58 грн. за період з 2000 року по даний час з урахуванням того,  що за 2006 рік невірно нараховувалися і виплачувалися аліменти. Також просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) 1% від суми несплачених аліментів в сумі 3 162, 50 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та пояснила,  що відповідач з січня 2006 року постійно ухилявся від сплати аліментів,  з цією метою постійно змінював місце роботи та проживання,  вона змушена була його розшукувать,  а в 2001 році відповідач був засуджений,  вона направила виконавчий лист за місцем відбування ним покарання,  однак останній там не працював і аліменти не утримувалися,  заборгованість по її підрахунках за період із січня 2000 року по червень 2006 року включно становить 25 438,  58 грн. з урахуванням того що вже працюючи у ВАТ „Миронівський райагробуд" за січень,  лютий і березень аліменти не сплачував,  а за травень і червень недоплата становить 134, 02 грн.,  а тому просить суд стягнути із відповідача на її користь заборгованість по аліментах та неустойку (пеню) в сумі 3 162, 50 грн. та понесені нею судові витрати у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач в судзасіданні позов не визнав та пояснив,  що в січні-липні 2006р. він працював і впевнений,  що аліменти відраховувалися,  а з липня 2000р. по 22.04.01р. не працював та з 22.04.01р. по 11.03.03р. був засуджений і відбував міру покарання де працював і впевнений,  що аліменти стягувалися.

В 2005 році дійсно не працював,  але гроші привозив особисто і віддавав позивачці два рази по 300 грн. і 1000 грн. Не погоджується з вимогою стягнення боргу та пені за період з 2000 р. по 20005 рік відносно середньостатистичної зарплати по 379,  25 грн. за кожний

місяць,  згідний із тим розрахунком який надав сам,  а тому вважає,  що його борг становить 3375, 90 грн. як це і зазначено в довідці ВАТ „Миронівський райагробуд",  в позові просить відмовити.

Третя особа: представник ДВС Говорун Д.Я. суду пояснила,  що ОСОБА_3 була видана довідка про заборгованість по аліментах за його проханням виходячи із середньостатистичної зарплати за минулі роки,  тобто за 2000,  2001,  2002,  2003,  2004,  2005 роки за 72 місяці,  що становило 5421, 00 грн. При направлені виконавчого листа до відділу ДВС за місцем проживання боржника станом на 01.03.06р. визначена заборгованість по аліментах за період 01.01.00р. по 01.03.06р.,  яка складала 74 місяці в сумі 13 246 грн. При цьому заборгованість визначалася відповідно до  ст.  74 ЗУ „Про виконавче провадження" виходячи із середньостатистичної заробітної плати по м.  Каневу так,  як боржником не було надано довідку про його заробітну плату,  якщо він працював. Вважає,  що розрахунок заборгованості позивачкою визначено вірно з урахуванням і заробітку і середньостатистичної зарплати.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позов підлягає до часткового задоволення.

В суд засіданні встановлено,  що ОСОБА_3 згідно рішення АЕ-7 від 10.03.95 р. Канівського міського суду зобов'язаний був сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1А частини заробітку (доходу). (а.с.  12,  13 ,  14).

З достовірністю встановлено,  що ОСОБА_3 заборгував аліменти за період 01.01.2000р. що стверджує позивачка і це знайшло своє документальне підтвердження матеріалами справи (а.с.  62,  64,  65) та частково визнає і відповідач (а.с.  30). Твердження відповідача про те,  що коли він відбував міру покарання то працював і отримував зарплату,  а значить і стягувалися аліменти,  спростовується матеріалами справи (а.с.  27) довідкою № 1084 від 04.04р. про те,  що стягнення по в/листу в ШВК-66 (Сумська область) де відбував покарання ОСОБА_3 не проводилось в зв'язку з тим,  що боржник не працював і заробітна плата не нараховувалася.

Відповідач з січня 2006 року постійно працює,  однак аліменти за січень,  лютий,  березень 2006 р. не сплачувалися (а.с.  22,  39),  а подальше стягнення аліментів проводиться невірно в результаті чого за травень 2006 р. при зарплаті відповідача 1 032, 12 грн. відраховано 216, 33 грн. аліментів,  а потрібно 258 грн. борг становить 41, 37 грн. за червень 2006 р. зарплата -819, 96 грн. відраховано 112, 10 грн.,  а потрібно 204, 75 грн. борг - 92 грн. 65 коп. Тобто недонараховано - 134, 02 грн.

Борг за січень,  лютий,  березень 2006 року становить - 707, 87 грн.

В суд засіданні позивачка визнала те,  що два рази ОСОБА_3 привозив аліменти по 300 грн. тобто передав їй 600 грн.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те,  що його заборгованість становить 3375, 90 грн. які вирахувані виходячи із середньостатистичної зарплати по роках так,  як це суперечить вимогам  ст. . 74 ЗУ „Про виконавче провадження" про те,  що розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи із фактичного заробітку (доходів),  одержаного боржником за час,  протягом якого стягнення не проводилося,  або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні:

будь-яких доказів проте,  що боржник мав заробіток (дохід) за час протягом якого стягнення не проводилося,  відповідач суду не надав.

Відповідно з цим,  на підставі довідки про заробіток відповідача за 2006 рік (а.с.  22) середньомісячна зарплата становить 1517 грн.,  а 25% від неї,  тобто аліменти втановлять 379 грн. 25 коп.

Виконавчий лист було звернуто до виконання 18.10.06 року (а.с.  14).

Згідно  ст.  194 СК України ч. 1 аліменти можуть бути стягнуті за виконавчими листами за

минулий час,  але не більше як за три роки,  що передували пред'явленню виконавчого листа до викнання,  тобто з 18.10.03 року,  а не з 01.01.00р. як просить позивачка,  прямих доказів,  які б стверджували про розшук платника аліментів як це зазначено в ч. 2  ст.  194 СК України,  суду не надано.

Отже заборгованість по аліментах становить за період з 18.10.03р. по 01.01.06р. становить 7 853 грн. 11 коп.

У відповідності із  ст.  196 СК України позивачка має право на стягнення неустойки (пені) з особи,  яка зобов'язана сплачувати аліменти в розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення,  що становить 3 162, 50 грн.

На підставі  ст.  88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачко.

На підставі наведеного та керуючись  ст.  ст.  194,  195 ч. 2,   ст.  196 ч. 1 СК України,   ст.  74 ЗУ „Про виконавче провадження",   ст.  ст.  10,  11,  88,  209,  212,  214-215 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 - 1964 р.н. на користь ОСОБА_2 заборгованість по аліментах в сумі 7 853 грн. 11 коп.,  пеню по несплачених аліментах - 3 162, 50 грн.,  судові витрати - 300 грн. і всього: 11 315, 61 грн. (одинадцять тисяч триста п'ятнадцять грн. 61 коп.).

Стягнути із ОСОБА_3 мито в дохід держави в сумі 113 грн. 16 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі в десятидений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.