__________________________________________________________________

Справа №  2-1961/11

                                                                   РІШЕННЯ                                                                                                         

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 березня 2011 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого -  судді Ільченко Н.А.

               при секретарі              Довгань Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” про стягнення грошових коштів за договором про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок та моральної шкоди ;

     ВСТАНОВИВ :

В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду

м.Запоріжжя з позовом до КС „Перше кредитне товариство” про стягнення грошових коштів за ОСОБА_2 № ЗП-25/0278/08/745 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 04.10.2008 року в розмірі 111 471,90 грн., з яких : сума внеску (вкладу) –96 000,00 грн., нараховані проценти –9 626,28 грн., пеня за несвоєчасне повернення коштів –3 440,81 грн., 3% річних від простроченої суми –503,53 грн., інфляційні втрати –1 901,28 грн., а також про стягнення моральної шкоди в сумі 35 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем своїх зобов’язань перед ним за цим ОСОБА_2 щодо повернення внеску (вкладу) та сплати процентів у розмірі та строки, визначені цим ОСОБА_2.

          Крім того, позивач просить стягнути на з відповідача на його користь понесені ним витрати в сумі 8 840,00 грн., пов’язані з оплатою правової допомоги.

          Згідно ухвали Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 11.05.2010 року дану справу було направлено за підсудністю до Приморського районного суду м.Одеси.

          Представник позивача –ОСОБА_3 підтримав позов і просив розглянути справу за його відсутності, про що направив на адресу суду свою письмову заяву, яка зареєстрована в суді 20.10.2010 року за вх.№23366 та приєднана судом до матеріалів справи.

Відповідач не повідомив суду причину неявки свого представника, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення про одержання ним судової повістки.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Судом установлено, що згідно ОСОБА_2 № ЗП-25/0278/08/745 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 04.10.2008 року (далі Договір                      № ЗП-25/0278/08/745 від 04.10.2008 р.) ОСОБА_1 вніс на депозитний рахунок до Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” внесок в розмірі 96 000,00 грн. на строк 12 місяців, з 04.10.2008 року по 04.10.2009 року в обмін на зобов’язання спілки нарахувати йому проценти на внесок (вклад) за процентною ставкою у розмірі 20 % річних та повернути йому внесок (вклад) разом з нарахованими процентами в повному обсязі в день, визначений в цьому договорі в якості закінчення строку внеску (вкладу), тобто 04.10.2009 року.

Проте відповідач до теперішнього часу не виконав свої грошові зобов’язання перед позивачем за вищевказаним ОСОБА_2 щодо повернення внеску (вкладу) в розмірі 96 000,00 грн. та сплати нарахованих процентів в розмірі 9 626,28 грн., що разом складає 105 626,28 грн.

Відтак позивач також має право вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій за прострочення виконання ним грошового зобов’язання за вказаним ОСОБА_2 на підставі ст.ст.549-552,611 та ч.2 ст.625 ЦК України, а саме пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми боргу, сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми боргу.

Позивач вимагає стягнути з відповідача штрафні санкції за 58 днів прострочення виконання ним зобов’язань за згаданим договором, тобто з 04.10.2009 року по 01.12.2009 року, у розмірі 5 845,62 грн., з яких : пеня –3 440,81 грн., інфляційні втрати –1 901,28 грн., 3% річних –503,53 грн.

З огляду на наведене, суд вважає, що станом на 01.12.2009 року борг відповідач перед позивачем ОСОБА_2 № ЗП-25/0278/08/745 від 04.10.2008 року складає 111 471,90 грн. (105626,28грн.+5845,62грн.).

Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача моральної шкоди в сумі 35 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, зазначена стаття передбачає відшкодування моральної шкоди лише у випадку, коли це встановлено законом або договором, але сторони при укладенні ОСОБА_2                  № ЗП-25/0278/08/745 від 04.10.2008 р. не передбачили таку відповідальність за порушення зобов’язань за цими договорами.

Не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли з порушення договірного зобов’язання, й положення глави 82 ЦК України, які врегульовують правила деліктної відповідальності, тому, у випадку невиконання зобов’язань, в тому числі неповернення депозитного внеску та/або несплати нарахованих на нього процентів, положення ст.1167 ЦК України не застосовуються.  

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

          Проте задоволення такої вимоги за умови її пред’явлення можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.4 Закону України „про захист прав споживачів”, який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь понесених ним витрат в сумі 8 840,00 грн., пов'язаних з оплатою правової допомоги, оскільки позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження цих витрат, а саме відповідного фінансового документу, як цього вимагає ст.60 ЦПК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 120,00 грн., пов’язані з оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1 114,72 грн.

Водночас суд стягує позивача на користь держави судовий збір пропорційно до частини незадоволених позовних вимог, що складає 8,50 грн.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.11,16,525,526,610-612,623,625,1166 ЦК України, ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів”, суд, -

                              ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” на користь ОСОБА_1 заборгованість за ОСОБА_2 № ЗП-25/0278/08/745 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 04.10.2008 року в розмірі 111 471 (сто одинадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 90 коп. та судові витрати в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” на користь держави судовий збір в сумі 1 114 (одна тисяча сто чотирнадцять) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі  8 (вісім) грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                     Н.А.Ільченко