Справа № 2 -1042/2007p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

25 травня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого -судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі судового засідання  - Погорєлової Н.М. ,

за участю позивачки - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_1 ,  розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом    ОСОБА_2    до ОСОБА_1   про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,  -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В позовній заяві позивачка зазначала,  що знаходилася з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 13 червня 1992 р. по 30 жовтня 2002 p.,  від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач добровільно не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини,  позивачка просила позов задовольнити.

В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно,  але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 10 травня 2007 р. і до досягнення нею повноліття.

Відповідач ОСОБА_1  в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав,  не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи,  судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так,  в судовому засіданні встановлено,  що з 13 червня 1992 р. по 30 жовтня 2002 р. ОСОБА_2 і ОСОБА_1  знаходилися в зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження,  виданого 22 січня 1993 р. Таборівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області (а.с,  2).

Шлюб між сторонами розірвано. Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану по Вознесенському району Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 30 жовтня 2002 р.,  про що було видано свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.  3).

Згідно довідки виконавчого комітету Таборівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області № 431 від 24 квітня 2007 p.,  неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на даний час проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 та окремо від батька і знаходяться на утриманні позивачки (а.с. 4). Відповідач аліменти на користь доньки не сплачує.

Відповідно до  ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначені розміру аліментів,  суд відповідно до  ст. 182 СК України враховує обставини справи,  матеріальне становище дитини,  матеріальне становище відповідача. Згідно  ст. 183 СК України,  за загальним правилом,  частка заробітку (доходу) матері чи батька,  яка підлягає стягненню,  як аліменти на дитину,  визначається судом.

Відповідач ОСОБА_1  є працездатною особою,  що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні,  інших непрацездатних осіб на своєму утриманні немає.

Отже,  оцінюючи зібрані докази у справі,  суд приходить до висновку,  що ОСОБА_1,  який є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  зобов'язаний до утримання дитини та має можливість сплачувати аліменти. Проте відповідач не виконує свого обов'язку щодо утримання доньки,  оскільки добровільно не надає матеріальної допомоги,  достатньої для задоволення розумних потреб.

Згідно зі  ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на утримання дитини,  в якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини,  які встановлені цим Кодексом.  В судовому засіданні встановлено,  що такий договір між сторонами не укладався,  тому,  при вищезгаданих обставинах з відповідача можуть бути стягнуті аліменти на утримання дитини   на користь позивачки.

З врахуванням викладеного,  суд приходить до висновку,  що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню,  стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4   частини   від усіх видів заробітку (доходу),  але

розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з часу пред'явлення позову - 10 травня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

В силу  ст. 88 ЦПК України,  з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп.

Згідно чЛ  ст. 367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись  ст.   ст. 10,  11,  209,  212,  213,  214,  215,  ч.1  ст. 367 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця с.  Таборівка Вознесенського району Миколаївської області,  проживаючого за адресою:АДРЕСА_2,  не працюючого,  аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно,  але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  починаючи з 10 травня 2007 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. на користь держави в особі Вознесенського міськфінвідділу (місцевий бюджет м. Вознесенська,  банк УДК в Миколаївській області,  код банку 23406957,  МФО 826013,  код платежу 22090100,  р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_1,  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави в особі Державного бюджету м.  Вознесенськ (банк ГУДКУ в Миколаївській області,  код ЄДРПОУ 23406957,  р/р 31210259700007,  МФО 826013,  код платежу 22050000) в сумі 07 (сім) грн. 50 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.