УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-22601/2011 Головуючий в суді першої
Категорія № 31 (2) інстанції – Шумська О.В.
Доповідач – Савіна Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Савіної Г.О.,
суддів – Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
при секретарі – Євтодій К.С.,
за участю – позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого від злочину, -
В С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті провадження у справі за його позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого від злочину з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що суд неправомірно відмовив у відкритті провадження застосувавши при цьому п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, оскільки в заявлених позовах предмети та підстави позовів є різними.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦІІК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відмовляючи позивачу у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що 19 листопада 2010 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення по цивільній справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення суми кредиту, простроченої заборгованості по кредиту, простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом, пені та витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366 про визнання додаткового договору № 1 від 16.06.2006 року до договору відновлюваної кредитної лінії № 127 від 09.03.2004 року та договору відновлюваної кредитної лінії № 127 від 09.03.2004 року та договору поруки від 16.06.2004 року недійсним, визнання договору застави майна від 09.03.2004 року таким, що припинив свою дію, стягнення з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366, ОСОБА_3, відділу Державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції в Дніпропетровськвій області збитку, заподіяного майну ОСОБА_2 в сумі 204354,10 грн., стягнення з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366 і відділу Державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції в Дніпропетровськвій області упущеної вигоди в сумі 697440,00 грн, стягнення з ОСОБА_3 отриманого ним доходу в сумі 57857,50 грн., а всього в сумі 959651,60 грн. вказана справа разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 знаходиться на розгляді в апеляційному суді Дніпропетровської області, тому повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.
Як убачається із копії рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 19.11.2010 року, яке не набрало законної сили, сторонами по справі виступили ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366 в якості позивача, ОСОБА_2, ОСОБА_4, в якості відповідачів по виниклим спірним правовідносинам за договором відновлювальної кредитної лінії № 127 від 09.03.2004 року, за зустрічним позовом ОСОБА_2 – щодо визнання недійсним додаткового договору № 1 від 16.06.2006 року до Договору № 127 від 09.03.2004 року, визнання недійсним Договору поруки від 16.06.2007 року, визнання договору застави майна від 09.03.2004 року таким, що припинив свою дію, стягнення солідарно з ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Саксаганського відділення № 8366, ОСОБА_3 та відділу Державної виконавчої служби Софіївського районного управління юстиції в Дніпропетровськвій області збитків у сумі 204354,10 грн., упущену вигоду – 697440,00 грн., з ОСОБА_3 – отриманий дохід за експлуатацію майна в сумі 57857,50 грн.
Тобто предметом спору по даній справі були договірні відносини між учасниками процесу та відносини, які виникли в процесі проведення виконавчих дій щодо опису, арешту майна ОСОБА_2 – комбайну «Домінатор – 106» та передачі останнього на відповідальне зберігання ОСОБА_3
Згідно мотивувальної та резолютивної частини цього рішення у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків відмовлено, як необгрунтованих, оскільки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 по ст. 388 ч. 1 КК України направлено судом на додаткове досудове розслідування. Потерпілим та цивільним позивачем по кримінальній справі визнано ОСОБА_2, а тому до рішення суду по кримінальній справі судом не було вбачено причинно-наслідкового звязку між діями (бездіяльністю) ОСОБА_3 та спричиненням шкоди майну ОСОБА_2
21 січня 2011 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області у відношенні ОСОБА_3 було постановлено вирок, за яким його визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України. Цивільний позов ОСОБА_2 не розглядався.
Вирок набрав законної сили 08.02.2011 року.
08.02.2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 268232,24 грн - вартості відновлюваного ремонту комбайну. В даному випадку предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, що свідчить про відсутність підстав для відмовиу відкритті провадження у справі за п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуваннюз направленнямсправи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2011 року скасувати.
Справу направити в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
Л.А.Братіщева