Радомишльський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-о-75/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.03.2011                                                                м.Радомишль

 Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицького Л.  В.

при секретарі Шуба В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському рвйонному суді Житомирської області  цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  про встановлення факту володіння житловим будинком як власним,  при заінтересованій особі - виконкомі Вепринської сільської ради Радомишльського району , -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1,посилаючись на те, що її дід будучи членом колгоспу при житті побудував жилий будинок за АДРЕСА_1, яким він володів як власним. Також зазначила,що її дід-ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1,ще при житті він зробив заповіт яким заповів все своє майно у власність заявниці,тому на даний час виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, тобто право власності її дід в БТІ не зареєстрував,іншим чином ніж шляхом звернення до суду її спадкові права не набути, тому і просить суд встановити факт володіння її померлим дідом-ОСОБА_5вищевказаним жилим будинком як власним та встановити факт його власності на зазначене житло.

       В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала,представник заінтересованої особи,що не заявляє самостійних вимог - виконкому Вепринської сільської Ради Радомишльського району Житомирської області, в судове засідання не з"явився,надіслав до суду письмову заяву,в якій просить слухати справу за його відсутності, з заявленими вимогами погодився.

        В судовому засіданні свідки ОСОБА_3та ОСОБА_4ствердили суду,що дійсно покійний дід заявниці-ОСОБА_5.побудував власний будинок по АДРЕСА_1,володів ним як власним.і проживав в даному будинку до своєї смерті.

       Вислухавши          пояснення          заявниці,свідків,дослідивши          матеріали

справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

     Судом   встановленого,що 25.02.2003 року,ОСОБА_5 ще при житті зробив заповіт яким заповів все своє майно у власність своїй внукі-ОСОБА_1.10.04.2007 року,ОСОБА_1змінила призвіще на –ОСОБА_1ОСОБА_5помер ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 виданим 21.01.2006 року Вепринською сільською радою Радомишльського району Житомирської області.В 1948 році,ОСОБА_5за свої кошти побудував жилий будинок в АДРЕСА_1,з господарськими спорудами і з того часу по день смерті володів ним як власним, що підтверджується довідкою №291 від 05.07.2010 року виданою виконавчим комітетом Вепринської с/ради Радомишльського району Житомирської області. Також встановлено в судовому засіданні те,що після смерті діда,заявниця фактично вступила в управління спадковим майном, а саме - будинком з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1- шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту    будинку та інш.

   Як видно з довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентаризації від 09.11.2009 року за №261 - за ОСОБА_5право власності на цілий жилий будинок АДРЕСА_1, загальною вартістю 9224 грн. - не зареєстроване.

     Згідно вимог ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

   Відповідно до п. а,б, ст. б Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року) . До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.126 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

         Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. чоловік заявниці не втратив свого права на власність колгоспного двору,що підтверджується записами в господарських книгах Вепринської  с)ради Радомишльського району.

   Відповідно до положень ст.ст.100,101 ЦК України(в редакції 1963 року) громадяни могли мати у власності житловий будинок,причому глава 10 "Особиста власність" цього ж кодексу не пов"язувала наявність такого права з його обов"зковою державною реєстрацією.Згідно довідки Вепринської сільської Ради,власником спірного володіння був спадкодавець.

             Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком як власним.

           На  підставі  викладеного,   керуючись   ст.ст.10,   11,   60,   79,   88,208,209,212-215,256,259 ЦПК  України,   ст.ст. 100,101,10,9,549 ЦК України    (в   редакції   1963   року),п. а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 22.12.1995 року "Про судову практику у   справах   за   позовами   про   захист   права    власності    (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)",   суд -

В И Р І Ш И В:

Встановити факт права власності ОСОБА_5,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,в с.Веприн, на цілий жилий будинок АДРЕСА_1,яким він користувався та володів на праві власності з моменту побудови і по день смерті.          

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.

Суддя:Л. В. Свінцицький