Радомишльський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-о-95/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.02.2011                                                                м.Радомишль

 Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицького Л.  В.

при секретарі Шуба В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському рвйонному суді Житомирської області  цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  при заінтересованій    особі:виконкомі Межирицької сільської Ради Радомишльського району,  про встановлення факту володіння житловим будинком як власним , -

В С Т А Н О В И В:

Заявник  ОСОБА_1посилаючись на те,що його батьки будучи членами колгоспу при житті побудували жилий будинок за АДРЕСА_1, яким володіли як власним.Також зазначила,що його мати померла,тому на даний час виникла необхідність прийняти спадщину,однак в нотаріальній конторі їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок,тому,що покійна мати право  власності на будинок в БТІ не зареєструвала,іншим чином ніж шляхом звернення до суду її спадкові права не набути, тому і просить суд встановити факт володіння її покійною матір»ю жилим будинком як власним та встановити факт її власності на зазначене житло.

  В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримав, просить суд встановити факт володіння та користування його  матір»ю ОСОБА_2,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Києві,як власним житловим будинком АДРЕСА_1

  Представник заінтересованої особи,що не заявляє самостійних вимог - виконкому Межиріцької сільської Ради Радомишльського району Житомирської області,в судове засідання не з"явився,надіслав до суду письмову заяву,в якій просить слухати справу за відсутності їх представника, з заявленими вимогами погодились.

   Вислухавши пояснення заявника,дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

    Судом встановлено,що ОСОБА_1народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Києві.Мати заявника-Ковшун ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується свідоцтвом про її смерть НОМЕР_1,виданим 18.02.2009 року відділом РАЦС Святошинського РУЮ у м.Києві.

    В 1950 році,мати заявника за свої кошти побудувала жилий будинок в АДРЕСА_1,з господарськими спорудами і з того часу по день смерті ОСОБА_2володіла ним як власним, що підтверджується довідкою №559 від 05.11.2010 року виданою виконавчим комітетом Межиріцької сільської Ради Радомишльського району Житомирської області.  

  Також встановлено в судовому засіданні те,що після смерті матері,заявник фактично вступила в управління спадковим майном, а саме - будинком з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 - шляхом обробітку присадибної земельної ділянки, ремонту  будинку та інш.

  З довідки Житомирського обласного бюро технічної інвентаризації від 16.11.2010 року за №217 - за ОСОБА_2право власності на цілий жилий будинок АДРЕСА_1,загальною вартістю 17 716 грн.-не зареєстроване.

  Згідно вимог ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

  Відповідно до п.а,б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)" - положення ст.17,18 Закону " Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введенню в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство, зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні, а згідно ст.126 ЦК УРСР такими, що втратили це право вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються час перебування на дійсній військовій строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двора визначаеться, виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

 Враховуючи наведене станом на 15 квітня 1991 р. мати заявниці не втратила свого права на власність колгоспного двору,що підтверджуеться записами в господарських книгах Межиріцької сільської Ради Радомишльського району.

 Відповідно до положень ст.ст.100,101 ЦК України(в редакції 1963 року) громодяни  могли мати у власності житловий будинок,причому глава 10 «Особиста власність» цього ж кодексу не пов»язувала наявність такого права з його обов»зковою державною реєстрацією.Згідно довідки Межиріцької сільської Ради,власником спірного володіння був спадкодавець.

 Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права заявника на спадкове майно захистити неможливо суд встановлює факт володіння житловим будинком як власним.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, ст.ст.100,101,109, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.а, б, ст.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 22.12.1995 року " Про судову практику у справах за позовами про захист права власності (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.15.1998 року)", суд –

В И Р І Ш И В:

Встановити факт права власності ОСОБА_2,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1,в м.Києві,на цілий жилий будинок АДРЕСА_1,яким вона користувалась та володіла на праві власності з моменту побудови і по день смерті.

      Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.

Суддя:Л. В. Свінцицький