Справа №  2-66/2011  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 квітня 2011 року   року                                              Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої: судді                                    Ніколаєвої І. К.

при секретарі                                                           Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення коштів на утримання дитини на період навчання у вищому навчальному закладі

                                                                   ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дитини на період навчання у вищому навчальному закладі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з відповідачем знаходилась в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано в 2003 році. Від сумісного шлюбу сторони мають двох дітей : ОСОБА_4, 1992 року народження та ОСОБА_5, 2002 року народження. Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2004 року відповідач сплачував на користь позивача на утримання синів 1/3 частину з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття синів. Ухвалою Верховного суду Республіки Бурятія Російської Федерації було ухвалено направити рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області до примусового виконання за місцем проживання відповідача та відповідно до цього рішення відповідач сплачував аліменти та 20 жовтня 2010 року сину ОСОБА_4 виповнилося 18 років.

З 11.08.2010 року син навчається на першому курсі денної форми навчання механічного факультету Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко – технологічний університет» за контрактом. Загальний термін навчання в такому вищому навчальному закладі складає 5 років, а саме до 2015 року.

Відповідач працює на посаді проходчика копальні та отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі десять тисяч гривень. Відповідачу відомо, що син ОСОБА_4 навчається в учбовому закладі на денному відділенні, але добровільно коштів він не надає. На утриманні у відповідача знаходиться тільки другий син ОСОБА_5, 2002 року народження. Позивачка працює приватним підприємцем, але в сфері, де отримує низькі прибутки, середньомісячний прибуток від підприємницької діяльності складає близько 1000,00 гривень, а прожитковий мінімум на території України на одну працездатну особу складає 960, 00 гривень, а отже її дохід є нижчим за прожитковий мінімум розділений на трьох чоловік. Позивачка не може утримувати сина без сторонньої допомоги, по можливості забезпечує проживання та навчання сина, хоча має скрутне матеріальне становище. Син не має можливості утримувати себе самостійно через те, що навчається на денному відділенні, а отже не має часу та змоги для працевлаштування. Тому позивачка  змушена звернутися до суду.

Позивач  в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити та стягнути з відповідача аліменти  в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до закінчення його навчання.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2010 року було доручено суду Російської Федерації с. Кирен, Тункінського району, республіка Бурятія вручити відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів та допитати його.

Відповідно до протоколу допиту в судовому засіданні Російської Федерації с. Кирен, Тункінського району, республіка Бурятія відповідач не заперечує проти розгляду справи без його участі, тому що не має можливості бути присутнім в судому засіданні, через нестабільний прибуток, але пояснив, що якби позивачка попрохала надати коштів для навчання сина він би сплачував добровільно. Відповідач пояснив, що має на утриманні доньку, якій ІНФОРМАЦІЯ_8 року виповнилося 4 роки, подав за місцем роботи заяву на зниження аліментів, тому також на неї сплачує аліменти. Також пояснив, що навіть коли в нього була заборгованість, він привіз позивачці 4,000 доларів, і пропонував їй відкрити рахунок на дітей, але вона відмовилась. Він працює на посаді чергового підривника на копальні «Холбинский» та має стабільний заробіток.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, який на даний час навчається на першому курсі денної форми навчання механічного факультету Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко – технологічний університет» за контрактом, що підтверджується копією свідоцтва про народження  серії НОМЕР_1, довідкою  № 234 від 17.09.2010 року. Син ОСОБА_4 проживає та прописаний в гуртожитку АДРЕСА_1, що підтверджується доданою до заяви довідкою. Відповідач працює на  посаді чергового підривника на копальні «Холбинский» на території республіки Бурятія Російської Федерації, що підтверджується довідкою про заробітну плату, тому він повинен надавати кошти на утримання сина ОСОБА_4 на період навчання у вищому навчальному учбовому закладі.

           Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання  

дитини (аліменти) присуджуються у частці доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

           Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначення розміру аліментів суд враховує :

           1). Стан здоров’я та матеріальне становище дитини;

           2). Стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;

           3).наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка,  

               дружини, батьків, дочки, сина;

           4). Інші обставини, що мають істотне значення.

           Відповідно до ст. 193 Сімейного кодексу України влаштування дитини до закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони витрачаються за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні діти продовжують навчання і в зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку допомогу.

           Враховуючи вищезазначені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 199 Сімейного кодексу України, суд, -

                                                                      ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дитини на період навчання у вищому навчальному закладі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Ялинівка Летичевського району Хмельницької області, мешканця АДРЕСА_2 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів доходів, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, щомісячно, починаючи стягувати з 13 жовтня 2010 року і до закінчення навчання сина, але не більш ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

           Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя    І. К. Ніколаєва