Справа №  2-371/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:                  

головуючої судді                                                           Ніколаєвої І.К.

при секретарі                                                                Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

                                                                  ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом про визнання права власності на спадкове майно до відповідача Дмитрівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області 13.07.2010 року, актовий запис № 59. На момент відкриття спадщини ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка (пай АДРЕСА_1), загальним розміром 4, 760 га, яка була їй видана для ведення товарного сільськогосподарського товариства, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Право власності спадкодавця на земельну ділянку розміром 4, 760 га підтверджується державним актом на право приватної власності на землю громадянину України серії ІV № 066543, який було виготовлено на ім’я померлої ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Петропавлівської РДА № 69 – р від 11.03.2002 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 18.03.2002 року за реєстровим номером 6487 та серії Пп. За життя померла ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено 24.01.2002 року секретарем Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за реєстровим номером 24. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідала  сертифікат на земельну частку (пай) серії ДП № 0259793 виданий Петропавлівською райдержадміністрацією 27.12.1999 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 174 із земель, які перебувають у колективній власності КСП «Ленінець» Петропавлівського району Дніпропетровської області розміром 5,08 в умовних кадастрових гектарах у власність позивачу – ОСОБА_1.

            Після смерті матері позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері. Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач звернувся із заявою про спадкування земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту, в той час як за заповітом  померла ОСОБА_3 заповідала позивачу сертифікат на земельну ділянку. Саме такі розбіжності і стали підставою для відмови у посвідченні свідоцтва про право власності на спадкове майно. Позивач звернувся до Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів та до Петропавлівської районної  державної адміністрації про надання документу, який би міг підтвердити факт отримання спадкоємцем державного акту на земельну ділянку взамін сертифікату на право власності на земельну ділянку (пай). Представники обох організацій не заперечували той факт, що саме взамін сертифікату на право власності на земельну ділянку (пай), який заповідала позивачу померла мати ОСОБА_3, їй було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку (пай), але довідку про таку заміну видати відмовились. Тому позивач змушений звернутися до суду.

           Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, з рішенням суду будуть згодні.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 видане виконкомом Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 59. На момент відкриття спадщини ОСОБА_3 належала на праві приватної власності земельна ділянка (пай АДРЕСА_1), загальним розміром 4, 760 га, яка була їй видана для ведення товарного сільськогосподарського товариства, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Право власності спадкодавця на земельну ділянку розміром 4, 760 га, підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю громадянину України серії ІV № 066543, який було виготовлено на ім’я померлої ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Петропавлівської РДА № 69 – р від 11.03.2002 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 18.03.2002 року за реєстровим номером 6487 та серії Пп, що підтверджується довідкою відділу Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області № 7/09 – 814 від 28.03.2011 року. За життя померла ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено 24.01.2002 року секретарем Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області за реєстровим номером 24. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 заповідала  сертифікат на земельну частку (пай) серії ДП № 0259793 виданий Петропавлівською райдержадміністрацією 27.12.1999 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 174 із земель, які перебувають у колективній власності КСП «Ленінець» Петропавлівського району Дніпропетровської області розміром 5,08 в умовних кадастрових гектарах у власність позивачу – ОСОБА_1.

Після смерті матері позивач звернувся до Петропавлівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивач звернувся із заявою про спадкування земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту, в той час як за заповітом  померла ОСОБА_3 заповідала позивачу сертифікат на земельну ділянку, що підтверджується відмовою нотаріуса, від 11.02.2011 року № 77/02-14.

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Петропавлівському районі Дніпропетровської області серії ААА № 367652 від 26.04.2011 року державний акт на право приватної власності на землю громадянину України серії ІV – ДП №066543, який було виготовлено на ім’я померлої на підставі розпорядження голови Петропавлівської РДА № 69 – р від 11.03.2002 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 18.03.2002 року за реєстровим номером 6487 серії Пп, який було виготовлено на ім’я ОСОБА_3 дійсно було їй видано взамін сертифікату на земельну частку (пай) серії ДП № 0259793 виданий Петропавлівською райдержадміністрацією 27.12.1999 року та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 0174 із земель, які перебувають у колективній власності КСП «Ленінець» Петропавлівського району Дніпропетровської області розміром 5,08 в умовних кадастрових гектарах.

     Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а відповідно до ч.2 ст. 238 ЦК України право  власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо  не  випливає  із закону  або  незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

     Відповідно до ч. 2 ст 373 ЦК України право   власності   на   землю  гарантується  Конституцією України.Право власності на землю  (земельну  ділянку)  набувається  і
здійснюється відповідно до закону.

            Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою
особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

             Відповідно ч. 1 ст. 398 ЦК України право  володіння  виникає на підставі договору з власником або особою,  якій майно було передане власником,  а також на інших підставах, встановлених законом.

 Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

            Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

      Стаття 1223 ЦК України вказує, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

      Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України право  власності  на  земельну   ділянку   переходить   до спадкоємців  на  загальних підставах,  із збереженням її цільового призначення.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212-214 ЦПК України, ст. 328, 373,398,1216, 1217, 1223,1225 ЦК України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

          Цивільний позов ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку, загальним розміром 4,760 га, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю громадянину України серії ІV – ДП № 066543, який було виготовлено на ім’я померлої на підставі розпорядження голови Петропавлівської РДА № 69 – р від 11.03.2002 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 18.03.2002 року за реєстровим номером 6487 серії Пп.

           Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

           Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя    І. К. Ніколаєва