Справа № 2-675/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

4 травня 2007 р.                                                                                                         м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючої судді:                                       Смєлік С.Г.

при секретарі:                                            Панютіній І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Макіївки про визначення часток у загальній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади м. Макіївки про виділ часток із майна, що є у спільній власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комітетом з економики, приватизації та управління комунальною власністю виконкому не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вона, як спадкоємець першої черги, позбавлена можливості прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обґрунтування яких послалася на обставини, вказані в заяві, та зазначила, що 15 березня 1993 р. квартира АДРЕСА_1, була приватизована нею та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири, спадкоємцем якої, за законом, є вона -ОСОБА_1 У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності було відмовлено на підставі того, що частка спадкоємців у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлена. Позивачка розмір часток співвласників у квартирі вважає рівними.

Відповідач - управління комунальної власності Макіївської міської ради, що діє від імені територіальної громади міста Макіївки, позовні вимоги ОСОБА_1 визнало повністю, просить розглянути справу у відсутності його представника, про що суду надана письмова заява.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комітетом з економики, приватизації та управління комунальною власністю виконкому від 15 березня 1993 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у віці 68 років, що підтверджено актовим записом № 2076 від 4 вересня 1995 р. в Книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Центрально-Міського району м. Макіївки.

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.

2

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у спірній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить по 1/2 частині вищезазначеної приватизованої квартири.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому визнає заявлений ОСОБА_1 позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_2, ОСОБА_1 у спільній сумісній власності - приватизованій квартирі АДРЕСА_1 рівними - по 1/2 кожному, визначити за кожним з них право власності на визначену долю майна.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.