Справа № 2-35/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 квітня 2011 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Хоролець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування, -  

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1, що поданий її представником за довіреністю ОСОБА_3 вбачається, що в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області на вулиці Леніна знаходиться житловий будинок №61 разом з господарськими будівлями –літньою кухнею, трьома сараями, погрібом вхідним та колодязем. Станом на 01.07.1990 року та на 15.04.1991 року дане домоволодіння відносилось до господарства типу «колгоспний двір». На вказані дати в ньому проживали та являлись членами колгоспного двору –голова колгоспного двору ОСОБА_4 та член колгоспного двору - сама позивач по справі ОСОБА_1   

Позивач вказує в уточненні обгрунтування позовних вимог (а.с.70-72), що на підставі ст.ст.120,123 ЦК України (в редакції 1963 року), виходячи з принципу рівності долей всіх членів колгоспного двору на майно двору кожен з них мав право на Ѕ частину майна колгоспного двору, а отже і на Ѕ частину вищевказаного домоволодіння.

01.10.2006 року помер чоловік позивачки по справі ОСОБА_1 –ОСОБА_5, при цьому ні він, ні інший член бувшого колгоспного двору ОСОБА_1 не виділяли своїх долей у вищевказаному майні колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на Ѕ частину домоволодіння в майні бувшого колгоспного двору, яка належала померлому ОСОБА_5

ОСОБА_1 вказує, що вона в установленому законом порядку прийняла спадщину після смерті чоловіка шляхом подання до Великобагачанської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. До того ж, як вказує позивач, вона прийняла спадщину і в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини і їй, як спадкоємцю повинна перейти у власність Ѕ частина вказаного домоволодіння.  

Позивач посилається в позові на те, що вона не може отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спадкову частину домоволодіння через те, що при житті голови двору-спадкодавця технічна інвентаризація домоволодіння не проводилась і правоустановчі документи на нього відсутні, ні ОСОБА_5, ні вона не виділяли свої долі з майна колгоспного двору, і воно до цього часу рахується як колгоспний двір. Крім цього вказує, що вона не може отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спадкові частини домоволодіння ще і через те, що ПП МПТІЕ «Інвентаризатор», вважаючи домоволодіння самочинно збудованим, вказало про це у технічному паспорті на домоволодіння від 29.01.2010 року та видало рішення про відмову у реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки ОСОБА_5 помер і на дату його смерті технічна інвентаризація домоволодіння не проводилась і право установчі документи на нього відсутні. Вказує, що вона не можуть в позасудовому порядку узаконити самочинне будівництво, оскільки вказані вище об’єкти нерухомості, які вказані як самочинно збудовані побудовані до 05.08.1992 року, при цьому заява про узаконення такого будівництва повинна бути подана забудовником, однак ОСОБА_5 помер.

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що будівництвом вказаного вище домоволодіння не порушено прав інших осіб, згідно висновку про технічний стан об’єктів нерухомості домоволодіння та надвірні будівлі придатні до експлуатації, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом, в якому просила суд визнати за колгоспним двором, розташованим в селі Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області на вул. Леніна, 61 право власності на самочинно збудований житловий будинок з надвірними будівлями –літньою кухнею, трьома сараями, вхідним погрібом та колодязем; визнати, що померлому 01.10.2006 року ОСОБА_5 на момент його смерті належало на праві власності Ѕ частина житлового будинку №61 з надвірними будівлями, розташованого в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області по вул. Леніна, а в порядку спадкування нею, ОСОБА_1 як дружини померлого вказаної Ѕ частини цього домоволодіння та з урахуванням  належної їй, ОСОБА_1 як бувшому члену бувшого колгоспного двору Ѕ частини домоволодіння визнати остаточно за ОСОБА_1 право власності на увесь житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул. Леніна, 61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

Ухвалою суду від 01.03.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.55).

В судовому засіданні 08.04.2011 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 заявлений позов ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, в подальшому подала заяву про розгляд справи у її відсутність на підставі наявних доказів по справі (а.с.87).

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з’явився, від сільського голови цієї сільської ради ОСОБА_8 надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи у його відсутність (а.с.а.с.32,61,86).

Третя особа ОСОБА_6 в судовому засіданні 08.04.2011 року не заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, подав заяву про подальший розгляд справи у його відсутність (а.с.85).

Третя особа ОСОБА_7 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутн6ість, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечив (а.с.88).

Крім цього, спадкоємець ОСОБА_9 –ОСОБА_10 подав до суду заяву про не заперечення що задоволення позову ОСОБА_1 та про розгляд справи у його відсутність (а.с.89).     

                    Суд вирішив 20.04.2011 року за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

          Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України “у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

            Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

          Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

           Судом встановлено, що чоловік позивачки по справі ОСОБА_1 (а.с.9) –ОСОБА_5, останнім постійним місцем проживання якого було с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області помер 01 жовтня 2006 року, про що виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.11).

          Як вбачається з повідомлення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, станом на 01.07.1990 року та на 15.04.1991 року згідно особового рахунку №1119 домоволодіння по вулиці Леніна №61  в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області відносилось до колгоспного двору, членами якого на ці дати були: ОСОБА_5 –голова двору; член колгоспного двору –його дружина ОСОБА_1 (а.с.8).   

Згідно ч.2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 р.) розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже, власниками вищевказаного домоволодіння в рівних частках були ОСОБА_5 та ОСОБА_1, тобто кожен з них мав право на Ѕ частину домоволодіння, що розташоване по вулиці Леніна  №61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

Після смерті 01.10.2006 року ОСОБА_5 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1, подавши заяву про прийняття спадщини, а також і в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом з чоловіком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини (а.с.14-15). Інші спадкоємці померлого ОСОБА_5 не заперечують проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і не претендують на належну йому частину спадкового майна бувшого колгоспного двору, про що подали відповідні заяви до суду.    

При житті як ОСОБА_5, а також і в даний час ОСОБА_1 не виділяли своїх долей у вищевказаному майні колгоспного двору.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та аналізу наявних доказів по справі суд приходить до висновку, що після смерті 01.10.2006 року ОСОБА_5 його дружина як спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_1 прийняла спадщину після його смерті –Ѕ частину вищевказаного домоволодіння, і, з урахуванням належної їй як члену бувшого колгоспного двору Ѕ частини домоволодіння та успадкованої нею після смерті чоловіка ОСОБА_5 Ѕ частини домоволодіння, позивачка ОСОБА_1 є власником всього домоволодіння №61 по вул. Леніна  в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

          Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

          Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).          Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

           З технічного паспорта та характеристики будинку, господарських будівель та споруд по вул. Леніна, 61 в селі Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області від 29.01.2010 року вбачається, що реєстрація прав власності на це домоволодіння не проводилась і в цьому домоволодіння виявлене самочинне будівництво, про що мається відповідна відмітка ПП МПТІЕ «Інвентаризатор»(а.с.а.с.16-20).

          З технічного паспорта та відмітки про самочинне будівництво вбачається, що при проведенні обстеження домоволодіння по вул. Леніна, 61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району виявлено самочинно побудовані: А-1 житловий будинок 1937 р.п., Б,б –літня кухня 1980 р.п., В –сарай –1967 р.п., Г –сарай - 1980 р.п., Д –сарай 1985 р.п., Е –погріб вхідний - 1980 р.п. Також, на цьому домоволодінні побудований і колодязь, позначений літ. N1 –колодязь (а.с.17). Тобто, ці об’єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992 року.  

Згідно висновку про технічний стан приватного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, домоволодіння по вул. Леніна, 61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області має задовільний технічний стан (а.с.21).

ПП МПТІЕ «Інвентаризатор»14.04.2010 року рішенням №62 відмовило ОСОБА_1 у реєстрації вищевказаного домоволодіння, оскільки на дану смерті ОСОБА_5 01.10.2006 року, технічна інвентаризація домоволодіння не проводилась і право установчі документи на нього відсутні (а.с.22).    

           Стаття 376 ЦК України визначає випадки та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

          Поряд з цим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1035 від 09.09.2009 року «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житловий будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт»підставою для оформлення права власності на приватні житлові будинку садибного типу з господарськими спорудами і будівлями, які споруджені до 05.08.1992 року є висновок про технічний стан будинку (будівлі), складений бюро технічної інвентаризації і документ, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані зазначені об’єкти нерухомості.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 не може отримати в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на спадкову частину домоволодіння через те, що при житті голови двору-спадкодавця ОСОБА_5 технічна інвентаризація домоволодіння не проводилась і право установчі документи на нього відсутні, при цьому, ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_1 не виділяли свої долі з майна бувшого колгоспного двору, і воно до цього часу рахується як колгоспний двір. При цьому вважається, що домоволодіння є самочинним будівництвом.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для визнання того, що колгоспному двору, який розташований по вул. Леніна, 61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області належав самочинно збудований житловий будинок з надвірними будівлями –літньою кухнею, трьома сараями, погрібом вхідним та колодязем, а також для визнання того, що на момент смерті 01.10.2006 року ОСОБА_5 мав право на Ѕ частину житлового будинку №61 з надвірними будівлями, розташованого в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області по вул. Леніна, а в порядку спадкування ОСОБА_1 вказаної Ѕ частини цього домоволодіння та з урахуванням  належної їй як бувшому члену бувшого колгоспного двору Ѕ частини домоволодіння,  визнання за спадкоємницею ОСОБА_1 права власності на увесь житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул. Леніна, 61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, з урахуванням визнання відповідачем позову та відсутністю заперечень з боку третіх осіб, є підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння в повному обсязі.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186,328,376,392,1216-1218,1258,1261 ЦК України, ст.ст.3,10,11,60,174,197,212-215 ЦПК України, суд,  -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання права власності на домоволодіння, включаючи самочинно збудований житловий будинок з надвірними будівлями задовольнити.

Визнати, що колгоспному двору, головою якого був померлий ОСОБА_5 станом на 15 квітня 1991 року належав самочинно збудований житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області по вулиці Леніна №61 та складається в цілому з житлового будинку (літ. А-1), літньої кухні (літ. Б,б), трьох сараїв (літ. В,Г,Д), погріба вхідного (літ.Е) та колодязя (літ.N1).

Визнати, що померлому 01.10.2006 року ОСОБА_5 як голові колишнього колгоспного двору на час його смерті належало право на Ѕ частину житлового будинку №61 з надвірними будівлями, розташованого по вулиці Леніна в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

В порядку спадкування за законом ОСОБА_1 вказаної Ѕ частини цього домоволодіння та з урахуванням  належної ОСОБА_1  як бувшому члену колгоспного двору Ѕ частини домоволодіння визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на увесь житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по вул. Леніна №61 в с. Дзюбівщина Великобагачанського району Полтавської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

              Суддя