Справа № 2-6320/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

1 квітня 2011 року                                                                                    м Одеса   

Приморський районний суд м. Одеси у складі:   

                       головуючого судді Абухіна Р.Д.,   

                       при секретарі –Добрянській О.О.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,  

В С Т А Н О В И В:

3.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення боргу, по якому просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу у розмірі 25 312  грн., з яких сума основного боргу складає 15 920 гривень, сума неустойки складає 9392,80 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати у розмірі 1375 гривень, з яких судовий збір складає 255 гривень, витрати на ІТЗ розгляду справи складає 120 гривень, витрати на правову допомогу складають 1000 гривень. Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він за договором позики передав відповідачу грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, що відповідно курсу долару США до гривні на момент подання позовної заяви еквівалентно 15 920 гривень, які відповідач зобов’язався повернути до 31.12.2010 року. В разі неповернення суми позики в строк до 28 лютого 2011 року, відповідач зобов’язався сплатити суму неустойки в розмірі 1180 доларів США, яка відповідно до курсу долару США до гривні на момент подання позовної заяви еквівалентно 9 392,80 гривень. До теперішнього часу сума позики не повернена,  чим порушуються його права та інтереси.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши доводи, пояснення та думку учасників судового розгляду, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року.

Відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочин фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неподаткового мінімуму доходів громадян, належить вчиняти у письмовій формі.

Як вбачається з положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умови може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми або визначеної кількості речей.

Таким чином між позивачем та відповідачем був укладений договір позики у письмовій формі.

Позивачем по справі був представлений оригінал розписки, яка була складена 14 вересня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2  

Відповідно до вказаної розписки, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику у розмірі 2000 доларів США, яку зобов’язався повернути до 31 грудня 2010 року. У випадку неповернення даної суми в зазначений строк, ОСОБА_2 зобов’язався уплатити ОСОБА_1 неустойку у розмірі 1% від неповерненої суми за кожен календарний день прострочки до дня повного погашення заборгованості. Затримка повернення суми позики можлива до 28 лютого 2011 року, коли при будь-яких обставинах він зобов’язується повернути названу суму в повному обсязі та виплатити неустойку за всі дні прострочки.

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові  наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення по справі є актом, яким підтверджується наявність або відсутність спірних правовідносин, його конкретний зміст і в такий спосіб спірні правовідносини перетворюються в безспірні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 15, 60, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, ч.2 ст.551, ст.ст.624, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд   

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 –задовольнити.   

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 25 312 (двадцять п’ять тисяч триста дванадцять) гривень 80 копійок, з яких:

-          сума основного боргу складає 15 920 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять) гривень;

-          сума неустойки  складає 9392 (дев’ять тисяч триста дев’яносто дві) 80 копійок.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1375 (одна тисяча триста сімдесят п’ять) гривень, з яких:

-          судовий збір складає 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень;

-          витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи складає 120 (сто двадцять) гривень;

-          витрати на правову допомогу складають 1000 (одна тисяча) гривень.

          Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя                                                                                                                   Абухін Р.Д.