Справа №2-114/11

Категорія  4

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2011 року                                                                                                       м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

при секретарі с/з – Зінчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Житомирської міської ради про визнання права власності на частину житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частину Житлового будинку АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_3, посилаючись на те, що позивач є власником Ѕ частини вказаного будинку. Інша Ѕ частина будинку належить відповідачу ОСОБА_3, яка у будинку ніколи не проживала та її місцезнаходження на цей час невідоме. Позивач проживає в частині будинку, яка належить відповідачу ОСОБА_3, володіє та користується цією частиною, а тому є таким, що набув право власності на неї.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, про причини неявки суд не повідомила.

В судове засідання представник відповідача Житомирської міської ради не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Як  встановлено в судовому засіданні, позивачу відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.10.1991р., на праві власності належить Ѕ частина жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідачу ОСОБА_3 на праві власності належить інша Ѕ частина жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.08.1987р.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п»яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Крім того, відповідно до п.п. 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом, тобто з 01 січня 2001 року.

Надані позивачем до суду квитанції про сплату податку за землю та комунальних платежів не є доказом заволодіння та відкритого і безперервного володіння ним частиною будинку, що належить відповідачу ОСОБА_3

Крім того, правовстановлюючий документ ОСОБА_3 на належну їй частину будинку є чинним та ніким не скасований, а тому підстав для визнання права власності на цю частину будинку за позивачем немає.

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212 ЦПК України, ст. 344 ЦК України суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Житомирської міської ради про визнання права власності на частину житлового будинку, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: