Справа № 2-120/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

26 квітня 2011 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

Головуючого –судді Дурасової Ю.В.,

при секретарі –Крутій Ю.В.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

представника позивача -  ОСОБА_2,

представника відповідача –Кузьменко Миколи Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота», треті особи без самостійних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсним частини договору та відшкодування шкоди на захист прав споживача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» у місті Дніпропетровську.  Просить визнати дії відповідача протиправними щодо списання в рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_6 суми належних позивачу банківських вкладів та проценти за ними в розмірі 53269,60 грн. Стягнути з відповідача на його користь зазначену суму, а також 3% річних за користування чужими коштами в розмірі 932,94 грн., та суму інфляційних витрат у розмірі 2080,37 грн. –всього на загальну суму 56282,91 грн. Просить також визнати недійсним п.3.1 договорів № 26,27 від 22.09.2009 року, укладених між ним на відповідачем; стягнути з відповідача витрати у справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, представник позивача сулу пояснив, що позивач працював в банку «Банк Золоті ворота»та відкрив рахунки з вкладами. В грудні 2009 року закінчилися строки вкладів, тому ОСОБА_1 забажав отримати свої кошти, однак кошти не були йому повернуті у зв’язку з списанням їх в рахунок погашення заборгованості як поручителя по справі. На час списання коштів дія договорів поруки закінчилася, тому банк не мав права вчиняти списання коштів. До того ж Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 23.12.2008 року по справі № 2-4058/08 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку  стягнуто на користь АКБ «Банк Золоті ворота»суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 20-К/07 від 26.06.2007 року у розмірі 49 135,51 грн., тому банк не міг ще раз стягувати кошти, які вже були стягнуті рішенням суду. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що списання зазначених вкладів та процентів в погашення заборгованості боржника було здійснено відповідачем правомірно, так як позивачем було укладено договір поруки № 20/1-П/07 від 26.06.2007 р. і договір поруки містить умову, за якою відповідач має право самостійно списувати кошти, які обліковуються на відкритих у банку рахунках, у разі порушення божником умов кредитного договору, зокрема строку повернення кредиту та/або сплати процентів. Рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 23.12.2008 року дійсно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно стягнуто на користь банку суму заборгованості за договором у розмірі 49 135,51 грн., але кредит не був погашений і проценти нараховувалися і в подальшому, в зв’язку з чим, сума, яку було списано з рахунків позивача була більшою, ніж сума, яка стягнута з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Просить в задоволенні позову відмовити.

Треті особи без с самостійних вимог ОСОБА_6 та ОСОБА_7  в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  оцінивши докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

У  судовому засіданні встановлені наступні факти, обставини та правовідносини, які регулюються ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», «Про банки та банківську діяльність».

Між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком «Банк Золоті ворота», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Золоті ворота», було укладено договори банківського вкладу: договір № 26 строкового банківського вкладу (депозиту) «Стандартний 1»від 22.09.2009 року, на суму 29 000,00 грн. строком до 28.12.2009 року; договір № 27 строкового банківського вкладу (депозиту) «Стандартний 1»від 22.09.2009 року, на суму 8 000,00 грн. строком до 28.12.2009 року; договір № 409/В строкового банківського вкладу (депозиту) «Супер»від 10.09.2008 року, на суму 15 000,00 грн. строком до 18.12.2009 року, що підтверджується договорами. Загальна сума вкладів складає 52 000,00 грн.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які підпадають під регулювання Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначені вклади  разом з нарахованими процентами 17.12.2009 року та 18.12.2009 року було списано в погашення заборгованості перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту № 20-К/07 від 26.06.2007 року (кредитний договір), що підтверджується меморіальними ордерами про таке списання. Позичальником за кредитним договором є громадянин ОСОБА_6 (боржник). Підставою такого списання став той факт, що боржник має заборгованість за кредитним договором, а позивач є поручителем перед відповідачем за виконання боржником його зобов’язань за кредитним договором на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору поруки № 20/1-П/07 від 26.06.2007 року.

Згідно довідки від 06.05.2010 року, загальна сума списаних з позивача грошових коштів та процентів за договорами банківського вкладу-1,2,3 складає 53 269,60 грн.

На момент списання коштів з рахунків позивача, Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу ухвалено рішення від 23.12.2008 року по справі № 2-4058/08 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь АКБ «Банк Золоті ворота»суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 20-К/07 від 26.06.2007 року у розмірі 49 135,51 грн., що підтверджується рішенням суду. За вказаним рішенням суду видано два виконавчі листи про стягнення заборгованості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Дані виконавчі листи перебувають на виконанні у ВДВС Новобузького районного управління юстиції та Центрально-Міському ВДВС Криворізького міського управління юстиції відповідно, що підтверджується копіями постанов про відкриття виконавчого провадження. ВДВС Новобузького районного управління юстиції наразі проводить реалізацію майна (нежитлового приміщення), що належить боржнику та яке виступає забезпеченням виконання зобов’язання боржника перед відповідачем за кредитним договором на підставі укладеного між боржником та відповідачем іпотечного договору № 20/З/07 від 26.06.2007 року. Таким чином, відповідач отримав задоволення щодо суми заборгованості по кредиту шляхом ухвалення рішення суду, а також здійснив списання боргу з рахунків позивача, як з поручителя, таким чином відповідач отримав задоволення своїх вимоги в подвійному розмірі. Тобто, відповідач двічі отримав виконання зобов’язання боржника: за рахунок списаних з позивача грошових коштів та в рахунок рішення суду від 23.12.2008 року по справі № 2-4058/08 про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь АКБ «Банк Золоті ворота»суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 20-К/07 від 26.06.2007 року у розмірі 49 135,51 грн. Крім того, суд бере до уваги, що позов банку до боржника та іншого поручителя (ОСОБА_7) про стягнення боргу за кредитним договором, який було розглянуто та задоволено Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу, не містив позовних вимог щодо стягнення з позивача суми заборгованості боржника, тобто не ставив вимог до ОСОБА_1 як до поручителя, скориставшись своїм правом на стягнення заборгованості  з боржника та іншого поручителя.

          Відповідно до ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з  рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

В силу ст. 549, ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання.

Таким чином суд дійшов висновку, що стягненням зобов’язання згідно рішення суду, дія поруки була припинена тому банк не мав правових підстав стягувати ще раз грошові кошти за тим самим кредитним договором.

Списання грошових коштів (вкладів) відповідач здійснив без узгодження з позивачем суми такого списання (суми заборгованості боржника за кредитним договором), самостійно визначивши розмір заборгованості та штрафних санкцій боржника.

В силу ч. 4 ст. 559 ЦК, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Строк припинення поруки в договорі поруки не встановлено. Таким чином, враховуючи той факт, що строк виконання основного зобов’язання боржником перед відповідачем настав 08.05.2008 року (05.05.2008 року + 3 дні), поруку позивача перед відповідачем за договором поруки було припинено 08.11.2008 року (08.05.2008 р. + 6 місяців) в порядку ч. 4 ст. 559 ЦК України, а відповідач здійснив списання вкладів позивача в погашення заборгованості боржника після того, як було припинено поруку –17.12.2009 року та 18.12.2009 року.

Тобто, судом встановлено що поруку за договором поруки № 20/1-П/07 від 26.06.2007 р. укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Банк Золоті ворота»08.11.2008 року було припинено.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв’язку з чим, суд вирішив стягнути з відповідача на корить позивача суму, яка  складає 53 269,60 грн. –сума основного боргу (сума списаних вкладів зі списаними процентами), а також 932,94 грн. - 3 % річних за користування чужими грошовими коштами. Суд не знайшов підстав задовольнити вимогу в розмірі 2 080,37 грн. –інфляційні витрати, у зв’язку з тим, що суду не було надано довідку про індекс інфляції.

Позовні вимоги стосовно несправедливості та недійсності умов договору банківського вкладу –1,2,3 по відношенню до позивача, як до споживача послуг, а саме другий абзац пункту 3.1, який передбачає: «Якщо вкладник не отримав проценти за вкладом у зазначений в п. 3.1 термін, то такі проценти обліковуються на рахунку нарахованих процентів вкладника і не додаються до основної суми вкладу», суд вважає безпідставним, в зв’язку з чим, у даних позовних вимогах слід відмовити.

Таким чином позивач обґрунтовано в частині позовних вимог, в силу ст. 15, 16 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів», звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

         Також, з відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави витрати по оплаті судового збору у сумі 532,70 грн. (в частині задоволених вимог), а на підставі ст. 81 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягають витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

             На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 15, 16, 509-510, 525-527, 554, 559, 610-612, 625, 627, 1050, 1054 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»,  ст.  8, 10, 11, 81, 88, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,  –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до відповідача Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота», треті особи без самостійних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсним частини договору та відшкодування шкоди на захист прав споживача - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»у місті Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 суму вкладів та процентів за ними за Договором № 26 строкового банківського вкладу (депозиту) «Стандартний 1»від 22.09.2009 року, за Договором № 27 строкового банківського вкладу (депозиту) «Стандартний 1»від 22.09.2009 року, за Договором № 409/В строкового банківського вкладу (депозиту) «Супер»від 10.09.2008 року на загальну суму 53 269,60 грн., а також три проценти річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 932,94 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»у місті Дніпропетровську на користь держави витрати по оплаті судового збору у сумі 562,83 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»в особі Філії Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота»у місті Дніпропетровську на користь ОСОБА_1 понесені  витрати по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120грн.

В інших вимогах відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до набрання  законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Апеляційне оскарження здійснюється шляхом подачі через суд першої інстанції, який постановив рішення апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, в порядку ст. 295 ЦПК України. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                    Суддя                                                                                       Ю.В. Дурасова