АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" серпня 2006 року . місто Луцьк.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
Головуючого - судді Завидовської О.Г.,
суддів: Мудренко Л.І., Данилюк В.А.
при секретарі Грицюк О.П. з участю :
позивачки ОСОБА_1,
представника відповідача Марчука О.О.
представника 3-ї особи на стороні відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького підприємства електротранспорту про визнання трудового договору в частині визначення строку недійсним , поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі на рішення Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року позивач , посилаючись на незаконність рішення в зв"язку з порушенням норм матеріального права, неповного з"ясування обставин справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи , просить рішення скасувати і постановити нове, задовольнивши позовні вимоги.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 до Луцького підприємства електротранспорту про визнання трудового договору в частині визначення строку недійсним , поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
В даному судовому засіданні позивачка апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав , просила задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача та представник 3-ї особи на стороні відповідача, кожен зокрема, апеляційну скаргу заперечили , просили рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно п.2 ч.1 , ч.2 ст 23 КЗпП України, трудовий договір може бути на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.
Строковий трудовий договір укладається у випадках , коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру
Справа №22-ц-852/06 Головуючий в 1 інстанції: ШептицькаН.В.
Рядок :31 Доповідач: Завидовська О.Г.
наступної роботи або умов її виконання , або інтересів працівника, та в інших випадках, передбаченими законодавчими актами.
Судом встановлено, що позивачка була прийнята з 08.10.2005 року учнем кондуктора у відділ збору виручки з оплатою згідно положення в Луцьке підприємство електротранспорту (далі - ЛПЕ) і була переведена кондуктором 2-ї категорії відділу збору виручки по строковому трудовому договору з 11.10.2005 року по 10.02.2006 року . 10.02.2006 року позивачка була звільнена на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв»язку з закінченням строку трудового договору .
У зв»язку із фізичним та психологічним навантаженням , характером роботи та умов її виконання, позивачці, при прийнятті на роботу кондуктором, було запропоновано укласти або строковий, або безстроковий трудовий договір. Оскільки вона погодилась на укладення строкового трудового договору і нею була написана заява про переведення її кондуктором 2-ї категорії з неповним робочим днем і строковим договором на 4 місяці з 11.10.2005 року, відповідачем 10.10.2005 року був виданий наказ НОМЕР_1 (п.1) про переведення позивачки кондуктором 2-ї категорії відділу збору виручки , по строковому трудовому договору, з 11.10.2005 року по 10.02.2006 року, з оплатою згідно штатного розпису за фактично відпрацьовані години, що підтверджується поясненнями у судовому засіданні сторін, представника 3-ї особи на стороні відповідача, показаннями свідка ОСОБА_3 (а.с. 65 - 70), заявою позивачки від 10.10.2005 року (а.с.39).
Отже, при таких обставинах справи, суд дійшов вірного висновку про те, що строковий трудовий договір з позивачкою був укладений з додержанням вимог вищезазначеної норми закону.
Згідно п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору є закінчення строку (п. п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Оскільки по закінченні строку трудового договору трудові відносини були припинені з виданням адміністрацією наказу про звільнення , то суд дійшов правильного висновку про звільнення позивачки з роботи у відповідності з вимогами ст. 36 ч.1 п.2 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду і суд дав їм правильну юридичну оцінку.
Рішення постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 21 червня 2006 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.