Справа № 1-81/11  

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                   Конотопський міськрайонний суд Сумської області                                                                                                                                        

          Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі : головуючого судді                         Семенюк І.М.

                при секретарі                               Подейко Т.С

                з участю прокурора                    Удод О.В.

                захисника                                     ОСОБА_1

                представника потерпілого          ОСОБА_2, ОСОБА_3,                     .

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Конотоп справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ракитне Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не працюючого,  одруженого, має на  утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1,раніше не судимого:

за ч.2 ст. 286   КК України,-

ВСТАНОВИВ :

          Підсудний ОСОБА_4, 17 листопада 2010 року в м.  Конотопі, керуючи транспортним засобом,  скоїв  порушення правил безпеки дорожнього руху,  що спричинило  тяжкі тілесні ушкодження потерпілому.

          Злочин скоєний при наступних обставинах:

          17 листопада 2010 року приблизно о 07.35 годин ОСОБА_4, керуючи  автомобілем ВАЗ 21093 , номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Б.Радченків у бік  вул. Комсомольської в м. Конотопі. На вул Вирівська в районі Конотопського ВДАІ на  другорядній дорозі перед виїздом  на головну дорогу ОСОБА_4 здійснив зупинку автомобіля , далі, не переконався у безпечному проїзді перехрестя, проявивши неуважність, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався до перехрестя і допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_5, який рухався з боку житлового масиву  в бік колгоспного ринку.

Внаслідок  зіткнення  ОСОБА_5 були спричинені  тілесні  ушкодження у вигляді  відкритої черепно-мозкової травми, лінійного перелому скроневої кістки справа, забою головного мозку,  отогемоліквореї справа. З приводу отриманих тілесних ушкоджень  ОСОБА_5 з 18.11 по 03.12.2010 року  перебував  на стаціонарному лікуванні у Сумській обласній лікарні з діагнозом :  відкрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом  скроневої кістки справа з переходом  на основу черепа, забій головного мозку, церебросубараноідальний крововилив. Згідно судово-медичної експертизи № 927 від 12.01.2011 року  перелом кісток основи черепа  відноситься до тяжких  тілесних ушкоджень .

Згідно висновку автотехнічної експертизи підсудний ОСОБА_4 мав технічну  можливість уникнути  зіткнення з велосипедистом , шляхом  виконання вимог  п.п 10.1,16.11 Правил дорожнього руху, а невідповідності вимогам пунктів 10.1,16.11 знаходяться в прямому причинному зв”язку з виникненням даної події.

Таким чином,  ОСОБА_4,   керуючи технічно справним автомобілем , допустив порушення п. п. 10.1,  16.11 Правил дорожнього руху України ,  згідно  яких  перед початком руху , перестроюванням та будь-якою  зміною напрямку  руху водій повинен переконатись , що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу , що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу  транспортним засобам, які наближаються до даного  перехрестя  проїзних  частин  по головній дорозі, незалежно від  напрямку їх подальшого руху. Недотримання цих правил   призвело до вказаної події.

                 В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та показав, що дійсно 17 листопада 2010 року о 07.35 год на автомобілі ВАЗ 21093 , номерний знак НОМЕР_1 рухався по вул. Б.Радченків у бік  вул. Комсомольської в м. Конотопі. Був у тверезому стані. Перед виїздом на головну дорогу на вул Вирівська в районі Конотопського ВДАІ зупинив автомобіль . По головній дорозі з боку житлового масиву  рухався велосипедист. Він думав, що  велосипедист  буде здійснювати поворот  і став переїжджати перехрестя, однак в центрі дороги ним було допущено зіткнення з велосипедистом. Він щиро розкаюється у вчиненому, жалкує, що так трапилося. Частково відшкодував потерпілому збитки. Цивільні позови  про стягнення  матеріальної шкоди та за  лікування потерпілого визнає повністю , позов про відшкодування  моральної шкоди-частково , в розмірі 10 тисяч гривень. Вважає, що надавав потерпілому фінансову допомогу до того часу , поки мав якісь кошти . В даний час  їх немає і взяти немає де.  

             Незважаючи на визнання вини підсудним його  вина  в скоєному злочині доводиться наступними доказами.

              Представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 17 листопада 2010 року приблизно о 07.30 год  її чоловік ОСОБА_5 повинен був на велосипеді  привезти мішки з овочами на базар, щоб їх продати, однак він не приїхав, а коли вона, не виявивши його вдома, через деякий час звернулася в міліцію, то їй повідомили, що трапилася ДТП, в якій постраждав її чоловік.  ОСОБА_5  доставили у відділкову  лікарню ст. Конотоп , а 18.11.2010 року направили у нейрохірургічне відділення  Сумської обласної лікарні, де він лікувався до 03.12.2010 року. Підсудний частково надавав матеріальну допомогу і допомогу в зв”язку з поїздками до лікарні в м. Суми. Однак в даний час її чоловік потребує постійної допомоги , допомога,  яку підсудний надавав раніше, є недостатньою.  Позов заявляє до власника автомобіля ОСОБА_6, який і повинен нести відповідальність , тому, що у підсудного відсутні кошти. Цей позов і підтримує.

            Згідно висновку судово – медичної експертизи № 927 від 12.01.2011 року ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої  черепно-мозкової травми, лінійного перелому  скроневої кістки справа з переходом  на основу черепа, забою головного мозку, церебросубараноідальний крововиливу.  Перелом кісток основи черепа  відноситься до тяжких  тілесних ушкоджень (а.с. 63-67).

Згідно висновку  автотехнічної експертизи  водій № 243 від 21.12.2010 року, з якого вбачається, що водій ОСОБА_4 мав технічну  можливість уникнути  зіткнення з велосипедистом , шляхом  виконання вимог  п.п 10.1,16.11 Правил дорожнього руху, а невідповідності вимогам пунктів 10.1,16.11 знаходяться в прямому причинному зв”язку з виникненням даної події. (а.с. 53-60).

Винність ОСОБА_4  доводиться іншими доказами в їх сукупності, а саме протоколом  відтворення  обставин  та обстановки події  ( а.с 38,39 ),  протоколом  огляду місця події , протоколу огляду   автомобіля(а.с. 41-48).

          Таким чином, вина підсудного ОСОБА_4 повністю доведена і його дії  суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому  тяжкі тілесні ушкодження.

          При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу підсудного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

          До обставин, які пом’якшують відповідальність суд відносить щире каяття підсудного,часткове відшкодування шкоди потерпілому, має  на  утриманні  двоє неповнолітніх дітей, одразу  після  скоєння злочину  надав  потерпілому необхідну  допомогу , позитивно   характеризується по місцю проживання,раніше не судимий обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

          Приймаючи до  уваги вищевказані обставини, а також обставини справи, суд, враховуючи особу підсудного ОСОБА_4, вважає можливим застосувати  ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного  покарання з випробуванням.

         Враховуючи характер вчиненого злочину, суд вважає, що до підсудного слід застосувати додаткову міру покарання, передбачену санкцією ст.286 ч.2 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами.

          Суд вважає, що вищезазначена  міра покарання буде необхідною і достатньою для виправлення підсуднього і попередження нових злочинів.

          Позов прокурора в інтересах ДЗ Відділкова лікарня ст. Конотоп про стягнення витрат   на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі  212 грн 09 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

               Що стосується цивільного  позову  потерпілого  ОСОБА_5, то суд дійшов висновку про його часткове задоволення.

Відповідно до  ч. 2 ст 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки , відшкодовується  особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право , договір підряду, оренди , тощо ) володіє транспортним засобом, утримання якого створює підвищену небезпеку.       

Як встановлено в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_4  використовував автомобіль, на якому скоєно злочин,  на підставі  тимчасового талону , виданого на строк до 2012  року (а.с. 79), який давав йому право керування  і використання автомобіля , що і є  відповідною  правовою підставою.

Цивільний позов потерпілим заявлено до власника автомобіля ОСОБА_6, однак ця особа  відповідно до ст. 28 КПК України не може нести відповідальності за дії підсудного. А тому суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову потерпілого частково в частині стягнення коштів тільки з підсудного ОСОБА_4, який залучений судом в якості співвідповідача за  цивільним позовом, та в частині задоволення моральної шкоди. З урахуванням принципу розумності та справедливості, а також того, що злочин скоєно з необережності, винна особа має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей , не має постійного місця роботи, раніше надавав допомогу, про що не заперечує представник потерпілого , у судовому засіданні вибачився перед потерпілим та його представником підлягає  відшкодуванню на користь потерпілого  ОСОБА_5 моральна шкода в розмірі 30 тисяч гривень. В частині стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди  позов підлягає задоволенню в сумі 1656, 67 гривень , заявленій потерпілим і визнаній  підсудним   ОСОБА_4 в судовому засіданні  .

          Керуючись  ст.323, 324, 93-1 КПК України,ст 1187 ЦК України,-

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити йому  покарання у вигляді трьох років позбавлення  волі з позбавленням права керування  транспортними засобами строком на 2(два) роки  .

            У відповідності зі ст. 75 КК України  звільнити  засудженого ОСОБА_4 від  відбування призначеного основного  покарання у вигляді трьох років позбавлення  волі з випробуванням,  якщо він  протягом  двох років  іспитового строку  не вчинить нового злочину і виконає  покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України  обов”язки:

повідомляти  органи  кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

    періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню -підписку про невиїзд .

Цивільний позов  Конотопського міжрайонного прокурора задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь  ДЗ Відділкова лікарня ст. Конотоп р/р 31254272210121 в ГУДК у Сумській області, МФО 837013 , код 01110854 витрати  на стаціонарне  лікування  потерпілого ОСОБА_5 в сумі 212 гривень 09 копійок.

Цивільний позов  ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5  1656, 67 гривень матеріальної шкоди і 30 тисяч гривень моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 за проведення   експертизи в сумі 1611 грн  на рахунок НДЕКЦ  при УМВС України в Сумській області код 25564892 рахунок 31256272210011  МФО 837013 , банк УДК в Сумській області.(а.с. 56).

Речові докази, автомобіль та велосипед , які знаходяться на штрафмайданчику Конотопського МВ ,повернути власникам ОСОБА_6 та ОСОБА_5

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення через Конотопський міськрайонний суд.  

          Суддя                                                                                                    Семенюк І.  М.