Справа №22-ц-701/06 Категорія -41

Головуючий у І інстанції - Кихтюк Р.М. Доповідач - Здрилюк О. І.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 серпня 2006 року                                                                                          місто Луцьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Сівчука Є.І., суддів - Подолюка В.А., Здрилюк О.І, при секретарі Савчук О.В., з участю пр-ка позивача Сидорчука І.Г., відповідача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом житлово-комунального підприємства № 2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року.

Особи, які беруть участь у справі;

позивач - житлово-комунальне підприємство № 2;

представники позивача - Сидорчук Іван Григорович, Назарук Любов Дмитрівна;

відповідач - ОСОБА_1.

Колегія суддів -

встановила:

11 січня 2006 року житлово-комунальне підприємство № 2 звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої неповерненням відповідачем належного позивачу автомобіля ЛуАЗ-1302, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Після уточнення позовних вимог ЖКП № 2 просило стягнути з відповідача 7410 грн. вартості автомобіля, 2536 грн. 90 коп. неотриманих прибутків, 60000 грн. моральної шкоди та 51 грн. судового збору.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь житлово-комунального підприємства № 2 7213 грн. 14 коп. майнової шкоди, 1000 грн. моральної шкоди та 51 грн. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 29 грн. 63 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення і ухвалити нове - про відмову в позові.

Вважає, що судом допущено невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції невірно застосовано норми трудового законодавства, не враховано, що він не несе повної матеріальної відповідальності стосовно автомобіля, а також невірно визначено розмір шкоди.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав з наведених підстав.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив, просить суд її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази в межах доводів апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення суду, колегія судців приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду від 13.12.2004 року відповідача зобов*язано повернути позивачу автомобіль ЛуАЗ-1302, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, якого у відповідача в ході виконання рішення суду не виявилось, т.я. він був проданий.

При визначенні розміру матеріальної шкоди судом враховано залишкову вартість автомобіля - 1479 грн. 01 коп. та витрати на його ремонт - 5735 грн. 13 коп..

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13.12.2004 року між сторонами встановлено цивільно-правові, а не трудові відносини стосовно спірного автомобіля. Вказане рішення не скасоване.

Враховуючи зазначені обставини, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення помилково покликався на норми ст.ст. 130, 134, 232 КЗпП України, в зв*язку з чим зазначене покликання підлягає виключенню.

В решті, повно та об*єктивно дослідивши обставини справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов*язаний відшкодувати позивачу майнову шкоду саме в такому розмірі та з врахуванням засад розумності і справедливості вірно визначив розмір заподіяної моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 17 травня 2006 року в даній справі змінити.

Виключити з рішення суду покликання на ст.ст. 130, 134, 232 КЗпП України.

В решті рішення - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.