Справа №2-203/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої судді -               Літвінової Л.Ф.

при секретарі -                               МосквітіН.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про відшкодування заборгованості за відрядження та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про відшкодування заборгованості за відрядження та моральної шкоди.

8     обгрунтування позову останній зазначив, що після закінчення школи

прапорщиків, згідно наказу Командуючого Військами Північного оперативного

командування Збройних Сил України № 040 - ПМ від 15.11.1999 року, він прибув в

розпорядження військового комісара Межівського районного військового комісаріату для

подальшого проходження військової служби.

Відповідно до наказу № 121 військового комісара Межівського районного військового комісаріату від 16.11.1999 року він був призначений на посаду відповідального виконавця Межівського районного військового комісаріату, який підпорядковується і фінансується з Дніпропетровського обласного військового комісаріату.

Під час роботи на вказаній посаді виконував службові обов'язки, пов'язані з відрядженнями до м. Дніпропетровськ. Так, відповідно до наказів військового комісара Межівського районного військового комісаріату від 08.11.2005 р. № 177; 21.12.2005 р. № 209; від 12.01.2006 р. № 5; від 17.02.2006 р. № 19; від 01.03.2006 р. № 23; від 10.03.2006 р. № 26; від 04.04.2006 р. № 35; від 06.04.2006 р. № 37; від 11.04.2006 р. № 40; від 17.04.2006 р. № 45; від 19.04.2006 р. № 47; від 25.04.2006 р. № 49; від 27.04.2006 р. № 51; від 28.04.2006 р. № 52; від 10.05.2006 р. № 56; від 19.05.2006 р. № 58; від 25.05.2006 р. № 63; від 02.06.2006 р. № 68; від 07.06.2006 р. № 70; від 16.06.2006 р. № 72; від 12.07.2006 р. № 84; від 17.07.2006 р. № 86; від 15.08.2006 р. № 99; від 28.08.2006 р. № 106; від 04.09.2006 р. № 111; від 12.09.2006 р. № 113; від 18.09.2006 р. № 115; від 27.09.2006 р. № 119; від 04.10.2006 р. № 123; від 10.10.2006 р. № 126; від 18.10.2006 р. № 131; від 27.10.2006 р. № 137 він за власні кошти виїжджав до вказаного міста, про що надавав відповідні звіти та платіжні документи. Перебуваючи у відрядженнях виконував обов'язки військової служби. Витрати на відрядження склали 1841,01 грн.

Згідно наказу військового комісара Межівського районного військового комісаріату від 31.10.2006 року № 138 він був виключений зі списку особового складу райвійськомату, але не дивлячись на його неодноразові звернення, витрати, понесені на відрядження, до цього часу не виплачено.

В подальшому, згідно наказу військового комісара Межівського районного військового комісаріату від 01.11.2006 року № 139 він був прийнятий на роботу на посаду головного спеціаліста райвійськомату як державний службовець.

За час робота на вказаній посаді відповідно до наказів військового комісара Межівського районного військового комісаріату від 01.11.2006 р. № 139; від 07.11.2006 р. № 142; від 08.11.2006 р. № 143; від 14.11.2006 р. № 146; від 20.11.2006 р. № 148; від 22.11.2006 р. № 150; від 27.11. 2006 р. № 154; від 29.11.2006 р. № 156; від 07.12.2006 р. № 160; від 08.12.2006 р. № 161; від 14.12.2006 р. № 164 також за власні кошти виїжджав до м. Дніпропетровськ, про що надавав відповідні звіти та платіжні документи.

Витрати на відрядження на посаді головного спеціаліста Межівського райвійськомату склали 645,88 грн.

26.12.2006 року відповідно до наказу № 171 військового комісара Межівського районного військового комісаріату він був звільнений з вказаної посади за згодою сторін.

Витрачені кошти на відрядження, не дивлячись на його неодноразові звернення, до цього часу не виплачено.

Бездіяльністю відповідача, пов'язаною з невиплатою належних йому коштів, завдано моральну шкоду. Негативні обставини, які продовжуються тривалий час, а саме з 08.11.2006 року, погіршили його душевний стан, соціальне благополуччя. Завдану моральну шкоду оцінює в 2500 грн.

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за відрядження в розмірі 2495,89 грн., моральну шкоду в сумі 2500 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги змінив, відмовившись від відшкодування моральної шкоди.

Представник відповідача проти позову не заперечує.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи зі слідуючих обставин справи.

Копією витягу з наказу Межівського районного військового комісара № 121 від 16 листопада 1999 року ОСОБА_1 призначено на посаду відповідального виконавця Межівського районного військового комісаріату. Працюючи на даній посаді останній виконував службові обов'язки, пов'язані з відрядженнями до м. Дніпропетровськ, що підтверджується ксерокопіями наказів, посвідчень, авансових звітів та квитків. Витрати на відрядження склали 1841,01 грн.

Витягом з наказу військового комісара № 139 від 01 листопада 2006 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду головного спеціаліста райвійськомату. Під час роботи на даній посаді також за власні кошти виїжджав у відрядження до м. Дніпропетровськ, витрати на які склали 645,88 грн.

Загальна сума витрати на відрядження становить 2495,89 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. З ч. З ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Згідно абзацу другого ч. 1 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» при виконання службових обов'язків, пов'язаних з відрядженнями в інші населенні пункти, військовослужбовцям оплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч.І ст. 121 КЗп П України - працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв*язку з службовими відрадженнями.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягти з відповідача на користь позивача заборгованість за відрядження в розмірі 2495,89 грн., а тако ж у відповідності зі ст. 89   ЦПК України та Постановою Кабінету Міністрів України від 27

квітня 2006 року № 590 « Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави витрати по справі, які складаються з оплати правової допомоги захисника у розмірі 21грн., державне мито в розмірі - 51 грн., інформаційно - технічне забезпечення -30 грн. Загальна сума, яка підлягає до стягненню з відповідача складає - 2597, 89 грн. Керуючись ст. ст. 212 - 214 ЦПК України, 121 КЗп П України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягти з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 заборгованості за відрядження, оплати правової допомоги, та сплати державного мита у розмірі 2597,89 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарженя і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ЦПК України.