РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-71/11

Номер рядка звіту 28

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 року                                                                                                    

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

           судді     Красовського О.О.   

          при  секретарі    Беднарчук Г.П.

          з участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, НАСК "ОРАНТА"  про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування позовних вимог повивачі зазначають, що 10.07.2008 року з вини відповідача ОСОБА_5 сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті цього був пошкоджений автомобіль ВАЗ, що належить ОСОБА_3, в якому перебував ОСОБА_4 Останній отримав тілесні ушкодження. Оскільки автомобіль відповідача був застрахований, то як співвідповідач має виступати ще й  НАСК «ОРАНТА»яка, на думку позивачів, повинна відшкодувати за завдану ОСОБА_5 майнову шкоду. Також позивачі просять стягнути з відповідачів по 3000 грн. за завдану моральну шкоду.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали та пояснили суду про обставини, що описані вище.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнав. Зазначає, що відповідати має НАСК «ОРАНТА», оскільки між сторонами був укладений договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.10.2007 р. ОСОБА_5 повідомив компанію про настання страхового випадку, проте остання не здійснює страхових відшкодувань. Зважаючи на це просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представник НАСК «ОРАНТА»позов не визнає. Зазначає, що про ДТП ОСОБА_5 не повідомляв страхову компанію у визначений договором строк. Автомобіль не був оглянутий представником компанії, а тому немає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення, частково.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль «ВАЗ-21051»д/н НОМЕР_3. 10.07.2008 року о 04 год. 30 хв. на 347 км + 950 м автодороги Київ-Чоп ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом марки «Опель-Астра» д/н НОМЕР_2, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, допустив занос автомобіля та здійснив наїзд на автомобіль «ВАЗ-21051»д/н НОМЕР_3, який стояв на узбіччі. Внаслідок ДТП було пошкоджено задню часину автомобіля, а саме: розбито задній правий ліхтар, пошкоджено кронштейн заднього бампера, ущільнювача кришки багажника, петель і замка кишки багажника, пошкоджено бензобак, пошкоджено глушник основний, пошкоджено задній правий амортизатор, пошкоджено штангу поперечну, накладну декоративну і заводський знак на задньому крилі. Крім того, деформовано панель задню з підсилювачем, бампер задній, кришку багажника, крил задні, арки задні, лонжерони задні, дно багажника, дно бензобака, дно запасного колеса, панель даху (права середня сторона в районі центральної стійки), надставку задньої головки передню, панель боковини кутову внутрішню праву, балку заднього мосту. Наявний перекос кузова в проймах задніх дверей, заднього скла, кришки багажника, задніх лонжеронів.

Постановою Рівненського районного суду від 09.09.2008 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 4 (чотири) місяці.

Відповідно до висновку № 89 судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_6 вартість матеріального збитку, заподіяного в наслідок ДТП, становить 7919 грн. 00 коп.

Зважаючи на приписи статті 61 ЦПК України, вина ОСОБА_5 у вчиненні ДТП не потребує доказуванню.

ЦК України (стаття 280) вказує, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому засіданні не були здобуті докази про те, що завдана позивачеві ОСОБА_3 майнова шкода була заподіяна не з вини відповідача ОСОБА_5 Протиправні дії відповідача встановлені в судовому засіданні. А тому суд вважає, що позов про відшкодування майнової шкоди з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 підлягає до задоволення.

Суд вважає, що НАСК «ОРАНТА»не порушила права позивачів.  

Договір цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17.10.2007 р. (поліс № ВА / 3036433) був укладений між НАСК «ОРАНТА»та ОСОБА_7 за І типом.

Пункт 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Окрім того Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого позивачі  вимагають відшкодування завданої майнової і моральної шкоди, передбачає здійснення низки дій учасниками ДТП та страховиком:

1)   відповідно до п. 33.1.2. ст. 33 цього Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані  вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів,   повідомлення  страховика,   з  яким   було  укладено договір обов'язкового   страхування   цивільно-правової   відповідальності,    або,    у випадках,   передбачених  цим  Законом,   МТСБУ  про  настання дорожньо-транспортної пригоди.

2)   відповідно до п. 33. 2. ст. 33 цього Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому   стані,   в   якому   воно   знаходилося   після   дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт.

3)   Відповідно до  ст.  34  цього  Закону,   після  отримання  повідомлення  про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи   день   отримання   письмового   повідомлення   про   страховий випадок),   зобов'язаний  направити  аварійного  комісара  або  експерта  на місце     настання     страхового     випадку    та/або    до     місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

4)   Відповідно до ст. 35 цього Закону, для отримання страхового відшкодування особа,   яка   має   право   на   відшкодування,   подає  страховику  (або   якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Ці вимоги Закону виконані не були.

Наявні листи НАСК «Оранта»містять суперечливі дані: в одному листі йдеться про те, що ОСОБА_5 не повідомляв компанію про страховий випадок, а вже в іншому листі зазначається про те, що таке повідомлення мало місце в серпні 2008 року.

Відповідач пояснив, що він повідомив компанію про страховий випадок з стільникового телефону. За повідомленням оператора стільникового зв’язку, 10.07.2008 року на номер страхової компанії був зафіксований дзвінок тривалістю 141 сек. Проте позивач не представив суду належних і допустимих доказів про те, що цей дзвінок був здійснений саме позивачем і стосувався повідомлення про ДТП, що мало місце за участю сторні.

Окрім того, позивач ОСОБА_4 як учасник ДТП повинен був подати до НАСК «Оранта»повідомлення про страховий випадок, та зобов'язаний зберегти транспортний засіб в такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт.

Позивач ОСОБА_3 цього обов'язку не виконав, хоча йому було відомо про наявність договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується тим, що у доповненні до протоколу про адмінправопорушення № 086644 від 10.07.2008 р., з яким позивач був ознайомлений на місці ДТП, зазначено про наявність полісу страхування.

Позивачем до НАСК «Оранта»також не була подана заява про страхове відшкодування та документи, що мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку. Більш того, Позивач і Відповідач не здійснили передбачених законом дій, необхідних для здійснення подальшої вимоги щодо виплати страхового відшкодування.

Отже, в задоволенні заявлених вимог до НАСК «Оранта»слід відмовити.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом враховуються положення постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду № 5 від 25.05.01 р.).

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення. Розмір заявленої до відшкодування моральної шкоди визначений в сумі 3 000 грн. Але на думку суду грошова сума в 500 грн. як відшкодування за завдану моральну шкоду є розумною і справедливою як сатисфакція за хвилювання, моральні страждання; додаткові зусилля, що були затрачені для відновлення нормальних життєвих стосунків. В задоволенні решти заявлених позовних вимог слід відмовити.

Слід також відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди. На момент ДТП за кермом автомобіля ВАЗ знаходився ОСОБА_4. Позивач зазначає, що в результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота та грудної клітки.

ОСОБА_4 обґрунтовує заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що він пережив фізичний біль та нервовий стрес.  У протоколі серії РВ 086644 про адміністративне правопорушення від 10.07.2008 р. зазначено, що учасники ДТП тілесних ушкоджень не отримали. Акт судово-медичного дослідження № 1577 від 28 липня 2008 року не дає точного висновку про те, що травми отримані саме при ДТП, тим більше, що ОСОБА_4 звернувся в лікарню наступного дня після ДТП о 15-00 год. До позовної заяви не додані документи, що підтверджують факт лікування чи будь-які витрати на лікування.

За положеннями ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення заявленого ОСОБА_4 позову про відшкодування моральної шкоди.

Щодо відшкодування судових витрат.

Суд вважає, що до відшкодування підлягають грошові кошти в сумі 1406 грн. 51 коп. (81 грн. –судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 420 грн. –витрати за проведену експертизу, 905, 51 грн. –витрати, пов’язані з наданням правової допомоги).  

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено Граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Суд зважає на положення зазначеної постанови та враховує час, протягом якого представник позивачів приймав участь в судових засіданнях. За участь адвоката в судових засіданнях підлягає до стягнення 905, 51 грн. (60, 5 грн.+312, 5 грн. + 291, 67 грн.+240,84 грн.).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          По цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, НАСК "ОРАНТА" про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП  - позов задоволено частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 –7 919 грн. –за завдану майнову шкоду, 1406, 51 грн. –судові витрати, 500 грн. –за завдану моральну шкоду, а всього 9 825 (дев’ять тисяч вісімсот двадцять п’ять) грн. 51 грн.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                             Красовський О.О.                                   

          Примітка: повне рішення суду виготовлене 01.05.2011 р.