РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м.Рівне, вул.Петра Могили 24, тел: (0362) 22-10-74, 26-28-94

Справа № 2-561/11

Номер рядка звіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 року                                                                                                    

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

           судді                             Красовського О.О.   

          при  секретарі        Беднарчук Г.П.

          з участю представника сторони - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (заочний розгляд) цивільну справу за позовом ПАТ " Банк Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Як зазначає представник позивача, 24.05.2006 р. з ОСОБА_4 був укладений кредитний договір. Позичальнику був наданий кредит, проте він своєчасно його не погашає. Тобто умови договору відповідач не виконує. З відповідачем ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, згідно якого у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Зважаючи на наведене, представник позивача просить суд постановити рішення, яким звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити відповідачку з будинку разом з ОСОБА_3, та стягнути судові витрати.

Представник позивача позов підтримав та пояснив суду про обставини, описані вище.

Відповідачка не з’явилася в судове засідання. Про час слухання справи сторона була повідомлена належним чином. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи у їх відсутність.

Судом приймається до уваги, що за положеннями частини 3 статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості постановлення заочного рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу суд вважає, що позов підлягає до задоволення, частково.

Як встановлено в судовому засіданні, 24 травня 2006 року між банком «Фінанси та Кредит»ТзОВ, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит“, в особі філії «Північно-Західне регіональне управління»та громадянином ОСОБА_4 (надалі Позичальник) був укладений кредитний договір №Ф1-06/7772-50, а 05 серпня 2008 року укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №Ф1-06/7772-50 від 24.05.2006 р. за яким він отримав кредит у сумі 49500,00 дол. США із сплатою по процентній ставці 11,2 % річних зі строком повернення до 24 травня 2016 року.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в термін, передбачений договором.

ОСОБА_4 не виконує зобов'язання по кредитному договору. Станом на 20.08.2010 року заборгованість ОСОБА_4 по кредиту становить 272 402,49 грн., по відсотках –10 802,12 грн., по комісії –2 499,75 грн. Відповідно до п. 6.1 кредитного договору йому нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 99807,27 грн. Загальна заборгованість ОСОБА_4 перед Позивачем станом на 20.08.2010 року становить 385 511,63 грн.

 Окрім цього, в забезпечення зобов'язань по кредитному договору 24 травня 2006 року між ТОВ «Банк “Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк “Фінанси та Кредит»та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір №7772-50, за яким в іпотеку Банку передано земельну ділянку площею 0,241 га. та житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п’ятнадцять).

Відповідно до ст. 589 ЦК України, ст.12 Закону України ”Про іпотеку”, п.8.4.3 Іпотечного договору у випадку не виконання позичальником умов кредитного договору іпотекодержатель має право на звернення стягнення на заставне майно.

Згідно з ст. 33 Закону України “Про іпотеку” та п. 10 Іпотечного договору одним із способів звернення стягнення є звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

 Згідно ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки, який може бути визначений шляхом застосування процедури, передбаченої ст. 38 цього Закону. Відповідно до зазначеної норми Банк має право реалізувати предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою-покупцем.

Відповідно до п. 3 Іпотечного договору узгоджена сторонами ліквідаційна вартість предмету іпотеки складає 590 600,00 грн. (п’ятсот дев’яносто тисяч шістсот грн. 00 коп.). Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна відсутні інші кредитори, вимоги яких підлягали б задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на майно підлягають до задоволення.

В той же час не підлягають до задоволення решта заявлених позовних вимог.

Як зазначає представник позивача, у будинку проживають ОСОБА_3, ОСОБА_5, що підтверджується відомостями з будинкової книги. Суд зауважує, що позовні вимоги до ОСОБА_5 взагалі не заявлялися.  

Позивач просить суд відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку” одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки винести рішення про виселення мешканців з будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Суд вважає, що примусове виселення повинно бути здійснене на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК України щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Отже, в задоволенні решти заявлених позовних вимог слід відмовити.  

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          По цивільній справі за позовом ПАТ " Банк Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно та виселення -  позов задоволено частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки –земельну ділянку площею 0,241 га та житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (п’ятнадцять), та належить  на праві приватної власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в рахунок  погашення заборгованості ОСОБА_4 у розмірі: по кредиту –272402,49 грн., по відсоткам –10802,12 грн., по комісії –2499,75 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків на загальну суму 99807,27 грн., а всього  385 511,63 грн., шляхом продажу вказаного нерухомого майна ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Північно-Західне регіональне управління «ПАТ «Банк “Фінанси та Кредит»( м.Рівне, вул. Відінська, 41 , код ЄДРПОУ 25894576, МФО 333603 ), з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з правом отримання витягу з реєстру прав власності, а також наданням  ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Північно-Західне регіональне управління «ПАТ «Банк “Фінанси та Кредит», усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.                                                                                        

Зобов’язати відповідачку ОСОБА_3 передати  оригінали правовстановлюючих документів (технічний паспорт, будинкову книгу) на будинок АДРЕСА_1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі філії «Північно-Західне регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати по справі в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, за яким апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя:                                                                                             Красовський О.О.