Справа № 2а-1057

2011 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року суддя  Новоазовського  районного суду Донецької області  Кацаренко І.О., розглянувши в скороченому провадженні в м.Новоазовську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області (далі –УПФУ в Новоазовському районі) про визнання бездіяльності неправомірною, визнання права на отримання невиплаченої соціальної допомоги та зобов»язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни,

в с т а н о в и в:

Позивач 22.03.2011 року звернувся з вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його віднесено до категорії дітей війни і згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни»він з 30.10.2010 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість відповідач всупереч вимогам цього Закону та Конституції України такої доплати не здійснював в повному обсязі, чим порушував його, позивача, права. Раніше він звертався до суду з аналогічним позовом та рішенням Новоазовського районного суду його позовні вимоги було задоволено за період з 2007 року по 29.10.2010 року. Просив  визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Новоазовському районі Донецької області по невиконанню з 30.10.2010 року вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо не нарахування йому, позивачу, щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визнати його, позивача, право на отримання невиплаченої соціальної допомоги (підвищення до пенсії), встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та зобов’язати зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії як дитині війни з 30.10.2010 року.

          Справа розглядається в порядку скороченого провадження на підставі ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у передбачені абз.2 ч.5 зазначеної норми КАС України на підставі повідомлених позивачем і відповідачем обставин.

          Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, вважаю достатніми підстави для прийняття судового рішення.

          По справі встановлено обставини, які підтверджуються такими доказами.

          Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який встановлює статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни –це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.   

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи  державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Питання щодо невідповідності Конституції України ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»Конституційним судом України в 2010 році не розглядалося, і, відповідно, дія ст.6 зазначеного Закону України не зупинялася Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», тому у 2010 році продовжує діяти норма згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

При визначенні розміру підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов`язань, оскільки реалізація особою права, що пов`язане з отриманням  бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на підставі якого призначено пенсію позивачу, суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Таким чином, строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України, у даному випадку не застосовується.

                  На підставі викладеного, вважаю, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з 30.10.2010 року по день винесення рішення, тобто по 07.04.2011 року, оскільки кінцева дата позивачем не зазначена.

          Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 185-187 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни за період з 30.10.2010 року по 07.04.2011 року.          

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання невиплаченої соціальної допомоги (підвищення до пенсії), встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на відповідний період часу, а саме з 30.10.2010 року по 07.04.2011 року.

                  Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоазовському районі Донецької області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 30 жовтня 2010 року по 07 квітня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум.   

          В задоволенні іншої частини позовних вимог позивачеві відмовити.

          Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Новоазовський районний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя