Справа №2-56/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Загнійко А.В., при секретарі Момот Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Котельва справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, покладення обов'язку розібрати майданчик для вигулу, заборону вигулу й дотримання санітарно-гігієнічних норм,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в сумі 1,0 тис.грн., покладення обов'язку розібрати майданчик для вигулу свиней та дотримання санітарно-гігієнічних норм при облаштуванні майданчику для вигулу свиней.
Під час судового розгляду позивач доповнив позовні вимоги і додатково просив заборонити вигулювати свиней у вигулі ближче ніж 15 м від житлового будинку позивача.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та пояснили, що через неприємний запах, який поширюється влітку у спекотну погоду від збудованого відповідачкою з порушенням вимог Державних будівельних норм України вигулу для свиней, погіршився стан здоров'я позивача, через що він змушений звертатися до лікарів та нести витрати на придбання протизапальних ліків від головних болів, що виникають від хвилювань з приводу дій відповідачки; страждає на безсоння та погіршення апетиту; а також зазнає приниження честі через необхідність витрачати час на візити до різних інстанцій з метою вирішення спору щодо незаконної побудови відповідачкою вигулу.
Відповідачка позов визнала в частині заборони вигулювати свиней у вигулі ближче ніж 15 м від житлового будинку позивача та пояснила, що як позивач так і вона мають невеликі земельні ділянки на яких знаходяться їх садиби. Порушення будівельних норм при будівництві вигулу для свиней є наслідком порушення вимог будівельних норм позивачем при будівництві житлового будинку, який він збудував посередині своєї земельної ділянки, відступивши від загальної лінії на якій розташовані житлові будинки по їх вулиці, у зв'язку з чим побудувати вигул для свиней в іншому місці у неї немає можливості. Відповідний дозвіл на будівництво вигулу не брала, а тому не знала, що збудувала його з порушенням будівельних норм. Новий вигул для свиней збудує з дотриманням відповідних для цього норм. Заперечуючи проти позову в частині розібрання вигулу, зазначила, що буде використовувати його для інших цілей. Позов в частині відшкодування моральної шкоди не визнала, пояснивши, що відповідач не надав доказів її завдання, оскільки погіршення стану здоров'я, апетиту у позивача може виникнути через постійне місце роботи на очисних спорудах Котелевської дільниці каналізаційних мереж; сарай, в якому позивач утримує свиней, знаходиться поряд з житловим будинком та літньою кухнею де він харчується. Крім того, позивач міг звертатись за медичною допомогою через головні болі у зв'язку з хвилюванням через невдалий короткотривалий шлюб у 2006 році.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
У судовому засіданні було встановлено, що позивач проживає АДРЕСА_1 та є власником садиби, що знаходиться за цією ж адресою відповідно до свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Котелевської селищної ради народних депутатів Котелевського району Полтавської області від 14 жовтня 1976 року, що підтверджується довідкою головного архітектора Котелевського району від 13 березня 2007 року №175 та договором купівлі-продажу Уі частини жилого будинку, нотаріально посвідченого 23 березня 2000 року (а.с.26, 35).
Відповідно до свідоцтва про право власності, посвідченого державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори 16 березня 2001 року та договору дарування Уг частини жилого будинку від 27 березня 2001 року відповідачка є власником садиби АДРЕСА_1 (а.с.48, 49, 50).
Згідно з технічним паспортом на житловий будинок, який належить позивачу, будинок жилий літ.А-1 збудований у 1975 році (а.с.36-38).
Сторонами визнається, що вигул для свиней у садибі відповідачки було збудовано влітку 2005 року шляхом добудови до існуючого сараю літ."в" (а.с.52-53,67). Відповідного дозволу на добудову даної споруди відповідачка не має.
Відповідно до таблиці 3 Державних будівельних норм України 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України" майданчик для вигулу площею до 50 м повинен знаходитись на відстані 15 м від житлових будинків.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд не бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 з приводу наявності чи відсутності самовільної забудови на садибі позивача, оскільки вона не змогла дати будь-які пояснення через відсутність відповідних документів на забудову.
Суд не може взяти до уваги копію аерофотознімку з визначенням земельної ділянки АДРЕСА_2(а.с.65-66), наданої відповідачкою, оскільки з неї не можна достовірно з'ясувати розташування будівель та час проведення фотозйомки.
З врахуванням вище викладеного позов у частині покладення на відповідачку обов'язку розібрати майданчик для вигулу свиней й дотримання санітарно-гігієнічних норм при облаштуванні майданчику для вигулу свиней, заборони вигулювати свиней у вигулі ближче ніж 15 м від житлового будинку позивача підлягає задоволенню.
Як доказ завдання відповідачкою моральної шкоди, ОСОБА_1 додав довідку поліклінічного відділення Котелевської центральної районної лікарні відповідно до якої, позивач 17 січня 2007 року відвідав дане відділення з приводу вегето-судинної дистонії, астено-неврологічний синдром. Рекомендовано - фезам по 1 капсулі три рази в день протягом 4 міс. Протипоказане емоційне перенапруження. Крім того, додав фіскальні чеки аптечних закладів, від 18 січня 2007 року про придбання протизапальних засобів, загальною вартістю 3,95 грн. та 26 січня 2007 року про придбання засобів для розтирання, загальною вартістю 25,00 грн.
Заслуговують на увагу заперечення відповідачки про те, що погіршення стану здоров'я позивача може бути пов'язано з характером виконуваних ним робіт за трудовим договором та невдалим нетривалим шлюбом у 2006 році, у зв'язку з чим він і міг звертатися до лікаря у січні 2007 року.
Так, сторонами визнається, що у спірному вигулі свині утримувались лише в теплу пору року, восени та взимку вони перебувають лише у сараї. Претензій з приводу утримання відповідачкою свиней в сараї позивач не має.
Згідно з відмітками у паспорті позивача да даними позивачем поясненнями, ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4(ОСОБА_5) з 01 серпня по 29 грудня 2006 року (а.с.75-76). Як пояснив позивач шлюб він був змушений розірвати через вимогу дружини подарувати їй житловий будинок в якому він проживає, на що він не був згодний.
Згідно з довідкою Комунального підприємства Полтавської обласної ради „Полтававодоканал" від 17 квітня 2007 року №13/529 позивач працює в даній організації на посаді електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 4 розряду Котелевської дільниці каналізаційних мереж з 12 серпня 1994 року і по теперішній час. Згідно проведеної атестації ОСОБА_1 отримує доплату за тяжкі та шкідливі умови праці в розмірі 4% тарифної ставки та відповідно до колективного договору підприємства за роботи, пов'язані з безпосереднім контактом із стічною рідиною отримує спеціальне харчування у вигляді молокопродуктів (а.с.77).
Позивач дійсно звертався до Котелевської районної санітарно-епідеміологічної' станції та Котелевської селищної ради Полтавської області та Котелевської районної ради Полтавської області з приводу незручностей, які йому завдає збудований відповідачкою вигул для свиней, про що свідчать відповіді органів місцевого самоврядування та довідка СЕС Котелевського району (а.с. 27, 29, 44). Однак доказів приниження його честі з вини відповідачки внаслідок таких звернень до органів державної влади та місцевого самоврядування позивачем надано не було.
Відповідно до протоколу огляду садиб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19 квітня 2007 року (а.с.30) відстані від сараю позивача в якому він утримує свиней до його житлового будинку становить 6,4 м, а до літньої кухні де харчується позивач і яка знаходиться в єдиному комплексі з сараєм - 5,56 м (а.с.30, 79).
Інших доказів на обґрунтування своїх вимог чи заперечень по суті позовних вимог сторонами надано не було, як і не заявлено про неможливість їх подання з незалежних від них причин.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що позивач не надав доказів факту заподіяння йому моральних та фізичних страждань, не довів наявність причинного зв'язку між шкодою та діями відповідачки по будівництву вигулу для свиней з порушенням вимог будівельних норм.
Позивач ОСОБА_1 не довів свого позову в частині відшкодування моральної шкоди, що є його основним обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України. При цьому суд створив усі умови для змагальності процесу, роз'яснював позивачеві та його представнику їх права і обов'язки.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати позивачу присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Державне мито у розмірі 8,50 грн. є зайво сплаченим позивачем при поданні додаткових позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212 ЦПК України, ДБН України 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України", суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, покладення обов'язку розібрати майданчик для вигулу, заборону вигулу худоби з покладенням обов'язку дотримуватись санітарно-гігієнічних норм задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 розібрати майданчик для вигулу, добудований до сараю літ."в", що знаходиться АДРЕСА_2, як такий, що збудований з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Заборонити ОСОБА_2 вигулювати свиней в майданчику для вигулу ближче-ніж 15 м від житлового будинку ОСОБА_1,
розташованого АДРЕСА_1, зобов'язавши її дотримуватись санітарно-гігієнічних норм при облаштуванні майданчику для вигулу свиней.
В іншій частині позову відмовити.
Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 17,00 (сімнадцять) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.