Справа № 2-248/2011 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          09 березня 2011 року Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                         Трофименко Л. Р.

при секретарі:                                         Тюшкевич Г. В.

за участю представника позивача:           ОСОБА_1

за участю представника відповідача:           Кривошеєва С. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позову зазначив, що 1 квітня 2009 р. його, згідно наказу про прийом від 01.04.2009 р. № 2, було прийнято до ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»на посаду керуючого Донецьким філіалом ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»з 01.04.2009 р. На його ім`я підприємством було відкрито рахунок в Укрсіббанку для перерахування заробітної плати. Однак, за весь час його роботи на підприємстві заробітна плата йому не нараховувалась та не виплачувалась.

Згідно загальним положенням Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 p.p. положення Угоди розповсюджуються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, суб'єкти підприємницької діяльності. Її норми і положення є обов'язковими для виконання на території Донецької області і діють безпосередньо або шляхом внесення до обласних галузевих, територіальних угод і колективних договорів. Відповідно п. 2.3 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 p.p. розміри посадових окладів для керівників, професіоналів, фахівців встановлюються відповідно до міжпосадових співвідношень. Відповідно додатку 2 до Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 p.p. для керуючого (генерального директора, директора, іншого керівника) розмір посадового окладу встановлюється із застосуванням коефіцієнтів 3,5-4,5 (або по контракту) до посадового окладу техніка (без категорії). Згідно п. 2.3 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2009-2010 p.p. розмір посадового оклад) техніка (без категорії) встановлюється не нижче рівня місячної ставки кваліфікованого робочого третього розряду. Тарифна ставка робочого першого розряду, яку прийнято за одиницю, встановлюється в розмірі не нижче 120 відсотків прожиткового мінімуму на працездатну особу, встановленого законодавством України (з 01.04.09 р. по 30.10.09 р. складає 669 грн., з 01.11.09 р. - 744,00 грн.), з перемноженням отриманої величини на регіональний коефіцієнт 1,15. Коефіцієнт співвідношення тарифних ставок робітника 3 розряду становить 1,35. Враховуючи це, позивачем було розраховано посадовий оклад керуючого (генерального директора, директора, іншого керівника) відповідно до законодавства України, який встановлюється в розмірі не менш:

669.00 * 120% * 1.15 * 1,35 * 3,5 =4362,21 грн. з 01.04.09 р. по 30.10.09 р.

744.00 * 120% * 1.15 * 1,35 * 3,5 = 4851.25 грн. з 01.11.09 р.

24.11.2009 р., у зв'язку з невиплатою заробітної плати, позивач написав заяву про звільнення за ч.3 ст.38 КЗпП України.

У день звільнення йому не була видана трудова книжка, а також не проведено розрахунок по заробітній платі. У зв'язку з чим 25.11.2009 р ним було направлено поштою заяву директору ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ», Кривошеєву С.Ю., про видачу трудової книжки та розрахункових сумм. Згідно розрахунку позивача, йому не було виплачено:

- заробітну плату за квітень - листопад 2009 року у розмірі 34462,67 грн., а саме: за квітень у розмірі 4362.21 грн., за травень у розмірі 4362,21 грн., за червень у розмірі 4362,21 грн., за липень у розмірі 4362,21 грн., за серпень у розмірі 4362,21 грн., за вересень у розмірі 4362.21 гри., за жовтень у розмірі 4362,21 грн., за листопад у розмірі 3927.20 грн.;

- компенсацію за 15 календарних днів (за період роботи з 01.04.09 р. по 24.11.2009 р.) невикористаної відпустки у розмірі 2212.71 грн., яку ним було розраховано згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100, відповідно до якого компенсація за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду (з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки: 4362.21 * 7/(29+28+28+31+30+30+31 )* 15=2212,71 грн.);

Індексацію заробітної плати позивачем визначено у розмірі 32,91 грн., на підставі чого компенсація втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат становить у розмірі 2319,69 грн. (станом на липень 2010 р.), а саме: за квітень у розмірі 374,27 грн., за травень у розмірі 350,72 грн., за червень у розмірі 299,68 грн., за липень у розмірі 304,05 грн., за серпень у розмірі 313,21 грн., за вересень у розмірі 276,13 грн., за жовтень у розмірі 235,12 грн., за листопад у розмірі 166,51 грн.;

- вихідна допомога у розмірі 12689,91 грн. (4229,97*3 - тримісячний середній заробіток, згідно КЗпП України).

Позивач неодноразово звертався до відповідача за виплатою розрахункових сумм та видачі трудової книжки. На даний момент його не ознайомлено з наказом про звільнення, відповідач не провів остаточний розрахунок та не видав трудову книжку, у зв`язку з чим він вимушений звернутися до суду з позовом. Просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, встановлену відповідно до законодавства України, за весь період роботи з виплатою індексації відповідно ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці»та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці»; компенсацію за дні невикористаної відпустки відповідно до ст. 83 КЗпП України; вихідну допомогу відповідно до ст. 44 КЗпП України; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України, а також моральну шкоду у розмірі 45 000,00 грн.

          В судовому засіданні представник позивача за дорученням, ОСОБА_1, підтримала позовні вимоги свого довірителя, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 34 462 грн. 67 коп., яка виникла з 01.04.2009 р. по 24.11.2009 р., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2212 грн. 71 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат у розмірі 2319,69 грн., а також  моральну шкоду у розмірі 45 000,00 грн.

Представник відповідача Кривошеєв С. Ю. позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно позивач у вказаний період часу працював в ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»на посаді керуючого Донецькою філією з посадовим окладом згідно штатного розпису у розмірі 650,00 грн. Звільнився 27.11.2009 року відповідно до наказу №1. 10 грудня 2009 р. на його домашню адресу відправлене заказний лист з повідомленням з наказом про звільнення. Однак вказаний лист ОСОБА_3 проігнорував. Трудові книжки робітників зберігаються на підприємстві у м. Харкові, за місцем здійснення господарської  діяльності, у зв`язку з чим ОСОБА_3 повинен був прибути до м. Харкова та отримати розрахунок при звільненні та трудову книжку. По телефону його було про це повідомлено, однак до м. Харкова він не приїхав. В позовній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що при укладенні трудового договору він не був ознайомлений з умовами праці, порядком та термінами виплати заробітної плати, що не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до положення про Донецьку філію ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ», затвердженого протоколом загальних зборів підприємства №7 від 20.01.2009 р., розділ 5 Керування філією, прямо встановлено, що керування філією здійснює директор філії, який діє на підставі Статуту та в межах доручення, виданого директором Товариства. При цьому ОСОБА_3 був ознайомлений зі штатним розписом на підприємстві, умовами оплати праці, функціональними обов`язками та фактично міг приступити до виконання покладених на нього обов`язків. Після укладення трудового договору ОСОБА_3 були передані матеріальні цінності, роботодавцем забезпечені умови для здійснення трудової діяльності. Оплата праці на підприємстві здійснюється на підставі штатного розпису, який затверджується керівником підприємства та є підставою для нарахування заробітної плати. ОСОБА_3 у своїй позовній заяві виконав розрахунок місячної заробітної плати на підставі регіональної угоди між Донецькою обласною адміністрацією та Донецькою обласною організацією роботодавців, в якій ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»не перебуває. Моральну шкоду також не визнав, оскільки вважає, що невиплата заробітної плати та невидача трудової книжки виникла не з вини підприємства.  

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно наказу про прийом від 01.04.2009 р. № 2 ОСОБА_3 прийнято до ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»на посаду керуючого Донецькою філією ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»з 01.04.2009 р. з випробувальним терміном на три місяці. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків №29073 від 02.04.2009 р., ОСОБА_3 взято на облік  в органах державної податкової  служби та за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. інформації про його доходи не надходило. Оплата праці на підприємстві здійснюється на підставі штатного розпису, який затверджено керівником ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»від 01.03.2009 р. та є підставою для нарахування заробітної плати. Відповідно до вказаного розпису керівник філії отримує заробітну плату у розмірі 650,00 грн.

У відповідності до ст.116  Кодексу  законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ст.1 Закону України «Про оплату праці», відповідно до якої заробітна плата –це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган  виплачує робітнику за виконану ним роботу. Тобто представник відповідача посилався на те, що позивач систематично порушував трудову дисципліну, не виконував умови трудового договору, що також підтвердив свідок ОСОБА_4, тому заробітна плата йому не була сплачена. Однак, ОСОБА_3 був прийнятий на роботу з випробувальним терміном, а відповідно до ч.2 ст. 28 КЗпП України, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

На цій підставі суд не бере до уваги посилання позивача про те, що його не було ознайомлено з умовами оплати праці, розмірами та строками виплати заробітної плати, оскільки, відповідно до ч.1 ст. 28 КЗпП України, коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

Окрім того, як вбачається з акту прийому-передачі матеріальних цінностей Донецької філії ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»від 24.11.2009 року, ОСОБА_3 було передано ноутбук, печатку Донецької філії ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ», копію ліцензії №67, журнал обліку клієнтів, а також оформлено доручення на здійснення діяльності від імені ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ», тобто, роботодавцем, на думку суду, було виконано вимоги ст. 29 КЗпП України.  

Згідно наказу від 09.12.2009 р. № 1 ОСОБА_3 було звільнено з посади керуючого Донецькою філією ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»з  27.11.2009 р. відповідно до ч. 3 ст.38 КЗпП України.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі за період з 01.04.2009 р. по 27.11.2009 р. у сумі 4550,00 грн., тобто, із розрахунку 650,00 грн.*7 місяців роботи.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

На цій підставі, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100, згідно до якого компенсація за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду (з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця в якому виплачується компенсація за невикористану відпустку, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація за 15 календарних днів (за період роботи з 01.04.09 р. по 27.11.2009 р.) невикористаної відпустки у розмірі 329,71 грн., а саме: 650,00 грн.* 7/(29+28+28+31+30+30+31)* 15).

Згідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

На цій підставі з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вихідна допомога у розмірі 1950,00 грн., а саме: 650,00 грн.*3.  

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч.1 ст. 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Судом встановлено, що до наступного часу позивачем не отримано трудову книжку, що не спростовувалося у судовому засіданні і представником відповідача. Таким чином суд вважає за необхідне захистити права і інтереси ОСОБА_3, встановлені законом, шляхом зобов`язання ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ»видати трудову книжку з відповідним оформленням.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Що стосується вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог абз. 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого  постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до абз. 1 п.8 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (години), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Крім того, відповідно до роз’яснень, що містяться в п.20 постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24.12.1999 р. № 13, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відповідно до ч. 3 ст. 117 КЗпП України, розмір компенсації має бути зменшений на суму заробітної плати, отриманої за новим місцем роботи.

Як вбачається з позовної заяви, позивач завів собі нову трудову книжку у зв`язку із влаштуванням на нову роботу. Окрім того, позивач зазначив, що він неодноразово звертався до відповідача за виплатою розрахункових сум та видачею трудової книжки, але до наступного часу його вимоги не виконані. Однак суду не наданого жодного доказу відповідних посилань позивача. Натомість, представник відповідача, Кривошеєв С. Ю. надав до суду копію листа з повідомленням, який направлявся на адресу позивача з копією наказу про звільнення та повернувся на адресу відповідача з відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Також, представник відповідача зазначав, що в телефонному режимі позивач повідомлявся про можливість отримання розрахунку та трудової книжки, але для цього йому необхідно приїхати до м. Харкова, де знаходиться ТОВ «ДЖОБ ВЕСТ», оскільки це пов`язано з господарчою діяльністю товариства і трудові книжки зберігаються там.      

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24.12.1999 р. № 13, індексація заробітної плати проводиться відповідно до ст.33 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

Однак позивачем не надано доказів, підставі яких ним розраховано вказаний індекс інфляції, у зв`язку з чим дана вимога задоволенню не підлягає.   

Згідно до ст. 237-1 Кодексу  законів про працю України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з положень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.195 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин у справі, характер моральних страждань і наслідків, що настали.

Однак, позивачем не надано матеріалів на підтвердження його моральних страждань, звернень до лікаря тощо. У зв`язку з чим, суд вважає, що позивач не довів обставини, якими обґрунтовував моральну шкоду, завдану відповідачем. Не надав докази наслідків, що настали, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 45 000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Усього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6829,71 грн.

Також з відповідача у відповідності  до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 68,30 гр. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду  цивільної справи в сумі 120,00 грн.

          На підставі ст. ст. 44, 47, 48, 83, 115, 116, 117, 237-1  Кодексу законів про працю України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24.12.1999 р. № 13, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.195 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 88 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні, відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ», що розташоване за адресою: Україна, 61018, м Харків, в`їзд Балакірєва буд.8/1, кВ.3, код ЄДРПОУ 34633862, на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2009 р. по 27.11.2009 р. у сумі 4550,00 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 329,71 грн., вихідну допомогу у розмірі 1950,00 грн., а всього у сумі 6829,71 грн.

          Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ»видати ОСОБА_3 трудову книжку з відповідним оформленням.   

          В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ»на користь держави судовий збір у розмірі 68 грн. 30 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖОБ ВЕСТ»на користь ТУ ДСА в Донецькій області витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення ухвалено суддею у нарадчій кімнаті.

          Суддя: ___________