Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 2-323/11 року

18 квітня 2011 року                                                                                             м. Надвірна

в складі головуючої  -  судді:   Безбородько В.А.

секретаря:                                   Дмитрук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

                                                              ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

    Причиною звернення до суду послужило те, що сторони зареєстрували шлюб 07.07.2005  року. У шлюбі народився син ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1.

      За час спільного проживання у подружжя склалися різні погляди на життя,  через що часто виникали сварки та непорозуміння.  Відповідач обзивав дружину образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.

      Вважає, що сімейні відносини остаточно розірвані і відновлені бути не можуть.                                                                                                                                   Примирення між ними неможливе, шлюб носить формальний характер.

      Просить постановити рішення, яким розірвати шлюб між нею та відповідачем, справу слухати у її відсутності.

    Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений  вчасно , про що свідчать поштові розписки.  

      Враховуючи вищенаведене,  суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.  

      Суд,  вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шлюб втратив своє значення і не може бути поновлений в зв'язку з категоричним запереченням  позивача.  За час спільного проживання у подружжя склалися різні погляди на життя,  через що часто виникали сварки та непорозуміння.  Відповідач обзивав дружину образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.

  Сімейні відносини остаточно розірвані і відновлені бути не можуть.                                                                                                                                   Примирення між подружжям неможливе, шлюб носить формальний характер.     

        Таким чином суд встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя.

  При розірванні шлюбу залишити прізвище позивача ОСОБА_2 .

Неповнолітнього сина залишити проживати з матір»ю.

        На підставі ст.ст.105 ч.3, п.2 ст.104, п.1 ст.110, п.2 ст.112 СК України та керуючись ст.ст.209, 213, 214, 215, 225, 226  ЦПК України, суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

        Позов задоволити.

        Шлюб, зареєстрований  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 липня 2005 року у відділі РАЦСУ Надвірнянського районного управління юстиції , актовий запис № 80 ,  розірвати.

      Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з матір»ю.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

   У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

  Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                 Безбородько В.А.